20.05.2015
Шановні науковці! Інформую про початок збору статей до чергового номеру
P O M I Ę D Z Y
МІЖ – МЕЖДУ – BETWEEN – ZWISCHEN – ENTRE
POLONISTYCZNO-UKRAINOZNAWCZE STUDIA NAUKOWE
Kijów – Lwów – Wrocław
Актуальний номер
Україна в умовах подолання тоталітаризму та посттоталітарної трансформації. Історія-культура-література
Сучасна Україна трагічно і болісно долає наслідки тоталітарного минулого, травматичні впливи якого гальмують прогрес українського суспільства. Процес відмежування ще не завершився, тоталітарна та авторитарна спадщина здійснює потужний деформаційний вплив на всі сфери життя українського суспільства.
«Подолати минуле» - це актуальне завдання сьогодення, це тривалий процес, мета якого полягає у розкритті злочинів тоталітарної доби та унеможливлення їх повторення у майбутньому.
«Подолання минулого» - це сукупність дій і знань, на основі яких нові демократичні держави формують своє відношення до держав-попередниць, долають структурну та ментальну спадщину тоталітаризму, творять власну історію, сприяють національній та культурній самоідентифікації громадян. Саме цей шлях забезпечує успіх суспільства на шляху посттоталітарної трансформації.
Історичний досвід доводить, що відмова від критичного осмислення та непослідовність у подоланні проявів і явищ тоталітаризму може призвести не тільки до «модернізаційного зриву» та повернення до автократичних та неототалітарних тенденцій, але й порушити поступальний розвиток суспільства загалом.
ххх
Запрошуючи авторів до аналізу подолання тоталітаризму та особливостей посттоталітарного розвитку України пропонуємо наступний перелік проблем:
• переосмислення тоталітарного минулого як складова зміцнення демократичних інститутів та демократичної культури;
• національно-орієнтовані змісти України як унітарної держави;
• формування історичного національного підґрунтя;
• децентралізація як альтернатива радянській моделі адміністративно-територіального устрою держави;
• демонтаж радянської ідеологічної системи;
• проблеми подолання тоталітарного менталітету та радянської міфології;
• реабілітація депортованих народів та жертв тоталітарного режиму;
• етнополітичні виклики незалежної України;
• Майдан та Євромайдан в контексті цивілізаційного вибору України;
• радянське минуле і тоталітарна спадщина як каталізатори сепаратизму та дезінтеграції України;
• агресія РФ проти України: витоки, анексія Криму, війна на Донбасі;
• посттоталітарні риси українського соціокультурного простору;
• посттоталітарний зміст художніх та літературних практик;
• проблеми інтеграції української культури в європейський інтелектуальний простір.
Заяву автора, статтю обсягом до 15 сторінок (~22 000 знаків з пробілами) українською, польською, англійською та російською мовами просимо надіслати до 1 серпня 2015 року на електронну пошту mizh2015@ukr.net
Текст у 3-х екземплярах (один з даними автора, два – без даних автора) просимо прислати разом з електронним носієм (СD) на адресу:
кафедра етнології та краєзнавства,
історичний факультет,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Володимирська 64/13, ауд. 352.
01601 Київ, Україна
e-mail: mizh2015@ukr.net
З усіх питань стосовно умов друку публікації звертатися за електронною адресою: mizh2015@ukr.net
З повагою,
доц. Наталія Терес
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АВТОРІВ
1. Редакція залишає за собою право приймати до друку тільки ті тексти, які відповідають методологічним та формальним вимогам.
2. До надісланого тексту слід долучити заяву автора ( авторів) про те, що текст не був раніше опублікований або надісланий до друку до іншого журналу або інтернет-порталу (див. додаток 1).
3. Обсяг тексту - 15 сторінок.
4. Обсяг рецензії – до 5 сторінок.
5. Обсяг інформаційних матеріалів – до 2 сторінок.
6. Мова публікації: польська, українська, англійська, російська.
7. До тексту просимо додати: анотацію та заголовок статті обов'язково англійською та будь-якою слов'янською мовою (іншою, ніж текст публікації) (максимум 150 слів), а також 5 ключових слів обома мовами. Також просимо долучити інформацію про автора (місце роботи, звання або науковий ступінь, посада, наукові інтереси, службова адреса для кореспонденції та електронна пошта – максимум 80 слів).
8. Зразок титульної сторінки тексту:
Marcin Gaczkowski
1. Поштова адреса: Instytut Historyczny Uniwersytetu Wrocławskiego, ul. Szewska 49, 50-139 Wrocław.
E-mail: marcin@ukr.net
Uniwersytet Wrocławski (Wrocław, Polska)
O POLITYKĘ REALNĄ. UKRAIŃSCY KONSERWATYŚCI GALICJI WSCHODNIEJ WOBEC II RZECZYPOSPOLITEJ (1923-1930)
For Realpolitik. The position of Ukrainian conservatives of Eastern Galicia to the Second Polish Republic (1923-1930).
The Ukrainian conservative political thought in Eastern Galicia evolved around a lack of self-sovereignty. Leading activists during the Ukrainian national revolution were involved in the construction of an independent Ukrainian state. Those experiences led them to conclude that the Galician Ukrainians were too immature to hold an independent state. Their greatest demand of Polish authorities was the autonomy within Poland. Loyalty however did not imply neither support for the Polish policy nor rejection of the independence idea. These moderate political projects did not gain conservatives any support. They were accused of appeasement and opportunism. The events of 1930 showed the failure of Ukrainian conservative thought.
Keywords: interwar period, Eastern Galicia, Ukrainian-Polish relations, conservatism, S. Tomashivskyi
За реальну політику. Українські консерватори Галичини й польська держава (1923-1930). Консервативна течія української політичної думки Галичини 20-х рр. XX ст. розвивалася за умов відсутності власної держави. Провідні діячі цього русла у період визвольних змагань взяли участь у будові самостійної України. Цей досвід привів їх до висновку про неготовність галицьких українців до національної незалежності. Після програної війни з Польщею вони зайняли помірковані політичні позиції. Максимальною вимогою, яку ставили Варшаві було українська автономія в межах Польщі. Лояльне ставлення не означало підтримки для польської національної політики та відмовлення від ідеї незалежності. Політичні проекти консерваторів, яких звинувачували в угодовстві та опортунізмі, зустрілися з негативними оцінками більшості українського політикуму. Загострення політичної ситуації в 1930 р. означало фіаско проектів цього середовища.
Ключові слова: міжвоєнний період, українсько-польські відносини, Галичина, консерватизм,
С. Томашівський
10. Технічні вимоги:
а) друк: 30 рядків на сторінці, 60 знаків в рядку (1800 знаків на сторінці разом з пробілами), формат тексту: верхнє та нижнє поле: 2,5 см, ліве – 3,5, праве -1,5;
б) шрифт тексту: Times New Roman, 12 шрифт;
в) назва статі - по центру, 14 напівжирним шрифтом;
г) інтервал: в основному тексті - 1,5; у примітках – 1,0;
ґ) назви творів, що згадуються в тексті вперше, треба подавати мовою оригіналу (не у транслітерації) з датою друку, курсивом, без лапок;
д) цитати, довші ніж 3 рядки, подавати мовою оригіналу ( не у транслітерації), через 1,0 інтервал, 10 шрифтоÐB