З 8 по 14 жовтня 2016р. в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, в приміщенні Інституту післядипломної освіти за адресою вул.Васильківська, 36 проходила міжнародна школа-конференція з проблем нанонауки та квантового транспорту (nanoQT-2016). Конференцію організував Інститут високих технологій КНУ, за підтримки міждисциплінарного центру з вивчення спінових явищ (SPICE) університету Майнца. До Києва в якості запрошених доповідачів приїхали більше двадцяти видатних дослідників, лідерів провідних дослідницьких груп Європи, США, Канади, Японії, Сингапуру, Гонконгу. Безпрецедентно високим для українських конференцій було представництво зарубіжних вчених - серед 120 зареєстрованих учасників конференції було 65 гостей з-за кордону, велика кількість молодих дослідників від студентів до постдоків. Не буде перебільшенням сказати, що це перша українська конференція такого рівня в галузі фізики конденсованого стану.

Ініціаторами проведення конференції були двоє закордонних вчених: професор Каліфорнійського університету в Лос-Анжелесі Ярослав Церковняк (колишній студент фізичного факультету КНУ) і професор Масачусетського технологічного інституту Леонід Левітов, а також професор Інституту високих технологій КНУ Олексій Колежук. Власне, ідея провести в Києві конференцію високого рівня обговорювалася досить давно, але набула конкретного змісту після того, як в жовтні 2015 року Інститут високих технологій успішно організував Physics Fest – коротку серію популярних лекцій з актуальних проблем фізики. Лекції, прочитані чотирма професорами провідних університетів світу, серед яких був і Леонід Левітов, викликали жвавий інтерес студентів і «просунутих» старшокурсників, і було вирішено наступним кроком спробувати звести українську наукову молодь з західними топ-вченими вже в форматі школи-конференції. Судячи з реакції учасників, спроба виявилася вдалою, і тепер в планах організаторів вже визріла ідея зробити таку конференцію регулярною.

Більшість доповідей на конференції була присвячена таким стрімко прогресуючим напрямкам, як спінтроніка, квантова інформатика, новітні матеріали (топологічні ізолятори, Вейлівські напівметали, графен). Ці надсучасні галузі досліджень, що будуть визначати контури технологій найближчого майбутнього, поки що досить слабо представлені в Україні, тому можливість ознайомитися з останніми досягненнями в цих областях «з перших рук» є надзвичайно цінною. Хочеться сподіватися, що такі зусилля наших західних колег, що є винятково важливими для оздоровлення українського наукового середовища, отримають позитивний відгук і належну підтримку з боку керманичів української науки та освіти.

Варто відзначити, що троє лекторів конференції (Bertrand Halperin з Гарварду, Carlo Beenakker з Лейденського університету та Валерій Гусинін з Інституту теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова) є членами новообраного Ідентифікаційного Комітету України з питань науки, і просто з лекційного залу конференції вирушили на перше історичне засідання комітету, що відбулося 13 жовтня в Інституті теоретичної фізики. Можна тільки наголосити, що участь закордонних вчених такого високого рівня в українському Ідентифікаційному Комітеті безумовно є позитивною тенденцією в справі просування освітньої-наукової реформи в Україні та запорукою успішного розвитку нашої держави в майбутньому.