Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

18.07.2024
Бізнес-інкубатор "Ми" (еō Business Incubators)

Шановні професори, науковці та студенти!


Наукові досягнення України широко визнані у всьому світі, а українські розробники дуже успішно працюють в багатьох глобальних високотехнологічних компаніях. Вже п’ять технологічних стартапів з України перевищили бізнес-оцінку в 1 мільярд доларів. Однак...
детальніше...
16.07.2024
МОН оголосило конкурс українсько-латвійських наукових проєктів на 2025–2026 роки

Міністерство освіти і науки України та Латвійська рада науки оголошують конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2025–2026 роках. Приймання заявок триватиме з 15 липня до 13 вересня 2024 року.

детальніше...
12.07.2024
Наказ щодо подання конкурсних документів на здобуття національних/міжнародних премій/стипендій
детальніше...
09.07.2024
ХІХ Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт з актуальних проблем пакувальної індустрії у 2024 році
детальніше...
04.07.2024
Конкурси оголошені НАН України
Науково-дослідна частина (НДЧ) Київського національного університету імені Тараса Шевченка надає інформаційний лист про конкурси оголошені НАН України. детальніше...
03.07.2024
Наукова рада НФДУ затвердила рейтингові списки проєктів-учасників конкурсу «ПЕРЕДОВА НАУКА В УКРАЇНІ»
Наукова рада НФДУ затвердила рейтингові списки проєктів-учасників конкурсу «ПЕРЕДОВА НАУКА В УКРАЇНІ» детальніше...
Всі події