ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ: Наукометрична база даних Scopus

Для оцінки ефективності наукової роботи важливим є рейтинг вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus. База даних Scopus містить понад 47,4 млн. реферативних записів про публікації з 18 тис. найбільш інформативних журналів 5 тис. видавництв. Наукометричний апарат Scopus забезпечує об­лік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. Нижче в таблиці 3.3 наведено наукометричні показники вищих навчальних закладів України на 20.02.2013 р., впорядкованих за h-індексом (h — кількість статей, на які є посилання в понад h публікаціях), а в його межах — за кількістю цитувань станом на 12.11.2012 р.

Таблиця 3.3.

Також наведемо наукометричні показники деяких вищих навчальних закладів сусідніх країн на 20.02.2013 р.

Таблиця 3.4.

Наукометричний апарат Scopus забезпечує отримання показників цитованості нау­кових робіт у виданнях, опублікованих після 1996 р. Тобто у Scopus підраховується кіль­кість посилань на всі проіндексовані ресурси, але лише у ресурсах, опублікованих після 1996 р. На відміну від Web of Science, у Scopus не використовується поняття імпакт-факторів, замість нього журнали Scopus отримують публічно доступний індекс SJR.

За географічним охопленням Scopus є універсальною базою даних, серед проіндексованих назв 47% видаються у Західній Європі, 33% - у Північній Америці, 9% - видання Азійсько-Тихоокеанського регіону, 5% назв східноєвропейських видавців (у т. ч. близько 300 російських, 39 білоруських і 37 українських назв журналів) та по 2% видань з Авст­ралії і Океанії, Африки і Південної Америки.

Для оптимізації проведення аналітичних досліджень платформа має засіб контро­лю ефективності досліджень Research Performance Measurement (RPM). Інструментарій RPM ґрунтується на унікальній ідентифікації авторів, установ та видань; дає змогу отримувати різноманітні мультимедійні аналітичні звіти по окремих учених, наукових установах, напрямах досліджень та назвах видань.

Далі, ми наведемо деякі дані про публікації співробітників університету представлені в Scopus. За період з 2008 по 2012 роки в університеті було опубліковано 3067 робіт, у виданнях, що включені у Scopus.

Ці роботи за видами розподілилися так:

Найбільша кількість статей надрукована в таких журналах:

Таблиця 3.5. Основні журнали та кількість опублікованих статей співробітниками університету в Scopus за 2008-2012 роки.

Цікаво, що якщо брати статистику за всі роки то перша трійка журналів буде такою: Ukrainian Mathematical Journal (629), Chemistry of Heterocyclic Compounds (357), Proceedings of SPIE the International Society for Optical Engineering (260).

За науковими напрямками роботи співробітників університету за 2008-2012 роки розподілилися так:

В той же час, загальносвітова тенденція розподілу публікацій за напрямками є такою:

Нижче, для порівняння наведені дані по світу та по університету. Зауважимо, що одна стаття може відноситися зразу до кількох напрямків.

Кількість цитувань наукової статті залежить не тільки від рівня роботи чи актуальності теми, а ще й від наукового напрямку. Тут корисною для розуміння є наступна діаграма:

Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа УРАН виконує аналітичні дослідження щодо показників цитованості наукових робіт у виданнях Scopus (наведено в таблиці 3.4).

Таблиця 3.4. Рейтинг науковців України (SciVerse Scopus) на 13.02.2013 р.

У наведеному списку 100 науковців України, що мають найвищий рейтинг:

71 - співробітники інститутів та організацій НАНУ

29 - співробітники вищих навчальних закладів

з 29 представників ВНЗ - 10 науковці університету.

5 - Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут".

По 2 - Національний технічний університет України "Київский політехнічний інститут", Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка.

По 1 - Національний технічний університет «Харківський політехнічний університет», Одеський університет імені І.І. Мєчнікова, Донецький національний медичний університет імені Максима Горького, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, ННЦ "Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска" НАМН України, Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України, Науково-дослідний інститут "Кримська астрофізична обсерваторія" МОН України.

Таблиця 3.6 Розподіл по факультетах штатних науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка із h-індексом 3 і вище (за станом на 14.12.12)

Примітка: враховано 84 особи, які мають індекси Гірша не менші за 3.

Таблиця 3.7 Таблиця з даними про присутність співробітників НДЧ в Скопусі по підрозділах природничого спрямування (станом на 28.12.2012 р.)

Анонс подій