|
Школа західноєвропейських мов, літератур та перекладу1. Назва наукової школи: «Школа західноєвропейських мов, літератур та перекладу». 2. Дійсний науковий керівник: професор О.І. Чередниченко. 3. Дата і місце заснування: Заснована 1906 р. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 4. Засновник (ки) наукової школи: Наукова школа заснована професором І.В. Шаровольським, першим деканом факультету західноєвропейських мов і літератур. На післявоєнному етапі розвитку школу очолив відомий германіст доктор філологічних наук, професор, академік Фризької Академії наук (Нідерланди) Ю.О. Жлуктенко. Чимало років над проблемами германістики плідно працювала проф. Н.М. Раєвська. У галузі романістики вагомий внесок зробили професори О.О. Андрієвська, Є.В. Литвиненко. Елліністичний напрям розробили з 1958 р. професор А.О. Білецький та доцент Т.М. Чернишова. Перекладознавчі дослідження було започатковано у 30-ті роки видатним перекладачем професором М. Зеровим та перекладознавцем академіком А. Кримським. Біля витоків сучасних досліджень зарубіжної літератури стояли професори С.В. Савченко, С.І. Родзєвич, Т.К. Якимович, К.О. Шахова, С.М. Пригодій. 5. Науковий потенціал (не менше 5 докторів наук, не менше 10 кандидатів наук (штатні працівники університету або сумісники на 01.09.2013 р.).
6. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. У галузі германістики дослідження давньогерманських та готської мов; контрастивної лінгвістики української, англійської та німецької мов, соціофонетика; комунікативна лінгвістика; прагмалінгвістика; теорія тексту; дискурсологія. Провідними вченими у цій галузі є професори Старикова О.М., Карабан В.І., Медвєдєва Л.М., Бєлова А.Д., Сахарчук Л.І., Прокопова Л.І., Пилипенко О.Є. та ін. У галузі романістики – функціональна систематика романських мов; загальна соціолінгвістика та культурна ситуація в різних ареалах романських мов, когнітивна та прагматична лінгвістика, закономірності побудови структурно-семантичних парадигм з огляду на етнокультурну специфіку; висловлення і дискурс у соціально-історичному контексті; мовленнєва діяльність в синхронії та діахронії; метакомунікативна та метамовна діяльність; функціональні взаємодії фонологічних, графічних та орфографічних систем романських мов. Провідними вченими у цій галузі є професори Чередниченко О.І., Крючков Г.Г., Гетьман З.О., Корбозерова Н.М., Соломарська О.О., Бурбело В.Б., Смущинська І.В. та ін. У галузі елліністики - зіставно-типологічне вивчення новогрецької та слов’янських мов; узагальнення наслідків мовних, культурних та інших контактів між Україною та Грецією; укладання двомовних словників; переклади художньої та наукової літератури та грецької рукописної спадщини в Україні. Провідними вченими у цій галузі є професори Клименко Н.Ф., Пономарів О.Д., доцент Савенко А.О. У галузі перекладознавства – історія та теорія перекладу; міжкультурні аспекти перекладу; жанрово-стилістичні проблеми художнього перекладу; науково-технічний переклад і перекладна лексикографія; дипломатичний переклад, суспільно-політичний та публіцистичний переклади; граматичні проблеми перекладу, методика усного перекладу. Провідними вченими в цій галузі є професори Чередниченко О.І., Карабан В.І., Коломієць Л.В., Кияк Т.Р Гетьман З.О., Бех П.О., доценти Васильченко О.Ю.,., Венгренівська М.А., Максименко О.В., Радчук В.Д. У галузі літературознавства – вивчення загальнотеоретичних аспектів літературного процесу в різних національних культурах; універсальне естетичне значення доробок видатних письменників новітнього часу та окремих творів; естетична специфіка модернізму та постмодернізму; компаративне вивчення англомовної та української літератур. Провідними вченими у цій галузі є професори Шахова К.О., Наливайко Д.С., Жлуктенко Н.Ю., Пригодій С.М., Мегела І.П., Горенко О.П., Бовсунівська Т.В.
7. Місце у світовій науці. Дослідження учасників наукової школи першого періоду стали суттєвим надбанням українського, загальноєвропейського та загальносвітового мовознавства та літературознавства.
8. Міжнародні зв’язки. Школа співпрацює з багатьма науковими та навчальними установами світу. Виконуються спільні наукові проекти з університетом м. Констанц (Німеччина), університетом Сорбонна, Університетом імені Поля Валері (Франція), Здійснюється обмін студентами, аспірантами та викладачами з навчальними закладами Греції, Іспанії, Італії. Підтримуються активні наукові та академічні зв’язки з університетами, науковими установами та іншими організаціями Німеччини, зокрема з Інститутом Гердера Лейпцизького університету та університетом м. Констанц, Ґете-Інститутом, Німецькою службою академічних обмінів (ДААД), Королівською Академією наук Нідерландів, університетом м. Утрехт (Нідерланди), університетом м. Гасселд (Бельгія) та Шведським інститутом (м. Стокгольм). У 2012 році кафедрою германської філології спільно з Гердер-Інститутом Лейпцизького університету в рамках інституційного партнерства германістів, що діє за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD), була проведена Міжнародна наукова конференція на тему «Німецько- та україномовні дискурси: лінгвістичні та культурологічні перспективи» (2-5 жовтня 2012 року). Викладачі Інституту філології беруть участь у міжнародних з’їздах, конференціях, семінарах.
Затверджено вченою радою факультету (інституту) «24» вересня 2013р. Директор інституту Г.Ф. Семенюк |
Анонс подій
|