1. Назва наукової школи: «Регіональні суспільно-географічні процеси».

2. Науковий керівник школи: чл.-кор. НАПН України Я.Б. Олійник.

3. Дата і місце заснування (на базі якої організації): Школу засновано в 1946 року.

4. Засновник (ки) наукової школи: академік АН УРСР К.Г. Воблий. У подальшому очолювали професори О.Т. Діброва, М.Д. Пістун.

5. Науковий потенціал (не менше 5 докторів наук, не менше 10 кандидатів наук (штатні працівники університету або сумісники на 01.09.2013 р.).

6. Основні напрями наукових досліджень: розв'язання теоретичних та методологічних проблем суспільної географії.

Найважливіші здобутки школи:

- висвітлено науковий статус суспільної географії, особливості теоретичного знання, методологічну базу, об'єкт і предмет вивчення та методи дослідження, основні процеси наукового знання; на їх основні сформульовано теоретичні концепції;

- розкрито географічні аспекти народонаселення і демографії, трудових ресурсів і ринку праці, економічну оцінку природно-ресурсного потенціалу;

- викладено основи географії господарства і соціально-географічного розвитку в регіональному вимірі;

- розглянуто наукові положення територіальної організації суспільства, географії;

- виділено напрями розвитку української та зарубіжної науки, елементи прогнозу і завдання суспільної географії в Україні;

- розроблено суспільно-географічні основи раціонального природокористування, проаналізовано систему трансформації природокористування регіонів України.

Вивчення взаємодії суспільства і природи:

- сформульовано та обґрунтовано наукові засади територіального поділу праці й раціонального природокористування, які включають принципи оптимальності, взаємозалежності суспільства і природи, екологізацію виробничої діяльності, збереження просторової цілісності природних систем, народногосподарський підхід до організації природокористування з урахуванням інтересів усіх галузей;

- поглиблено теоретико-методологічні основи територіальної організації виробництва і природокористування, географо-екологічні проблеми яких розглядаються як науково обґрунтоване розміщення взаємопов'язаних територіальних поєднань виробництва.

- розроблено методичні положення дослідження взаємодії суспільства і природи в регіональних суспільно-географічних комплексах.

Вивчення закономірностей формування територіально-виробничих комплексів і економічних районів:

- розглянуто науково-методичні основи територіально-виробничих комплексів і економічного районування; виявлено фактори комплексоутворення, критерії та показники економічної ефективності розміщення виробництва, територіальної організації продуктивних сил;

- розкрито проблеми географічного поділу праці, наукові основи економічного районування, спеціалізації і комплексного розвитку господарства районів, на основі аналізу спеціалізації, рівня комплексності господарства економічних районів розглянуто найважливіші проблеми розміщення і територіальної організації продуктивних сил України;

- розглянуто найважливіші проблеми розміщення і територіальної організації продуктивних сил України.

Дослідження агропромислових комплексів:

- розкрито теоретико-методологічні основи територіальної організації і комплексно-пропорційного розвитку агропромислового процесу;

- виявлено особливості розвитку агропромислової інтеграції з кінця XIX ст. та механізм формування аграрно-територіальних комплексів, висвітлено способи врахування природних умов і ресурсів, суспільно-географічних та економічних факторів;

- досліджено особливості сучасного стану та розміщення продуктових підкомплексів, основні елементи територіальної структури АПК України, стан управління, роль АПК в зовнішньоекономічній діяльності нашої держави, запропоновано шляхи вдосконалення його територіальної організації.

Вивчення і розробка конструктивної регіональної політики:

- визначено стратегічні й тактичні завдання регіональної політики, передумови її розвитку, основні принципи і критерії результативності;

- обґрунтовано важливість наукового виділення об'єктів здійснення регіональної політики та їхньої ієрархії, чіткої структуризації рівнів регіонально-управлінської діяльності, розмежування функцій між центром і регіонами;

- запропоновано структуру і функції суспільно-географічних районів різних рівнів;

- виділено головний результат регіональної політики як наслідок удосконалення розміщення продуктивних сил;

- визначено основні завдання конструктивної регіональної політики.

7. Наукові розробки світового рівня:

- обґрунтовано теорію та методологія суспільної географії (1980–2000);

- виявлено територіальну і комплексно-пропорційну організацію промислових, аграрних та аграрно-промислових комплексів (1959–1998);

- розроблено і запропоновано методичні положення досліджень взаємодії суспільства і природи в регіональних продовольчих комплексах (1985–1995);

- запропоновано методичні підходи щодо економічного районування території України і виділено проблеми розвитку продуктивних сил України (1946–1990).

- визначено стратегічні й тактичні завдання регіональної політики у країні (1990–2000).

Усього кількість цитувань доповідей фундаментальних робіт школи на міжнародних конференціях перевищує 100.

Кількість захищених дисертацій: кандидатських – 60, докторських – 21.

Видатні вчені школи: академік Воблий К.Г., професори Діброва О.Т., Пістун М.Д., Іщук С.І., Олійник Я.Б., Масляк П.О., Степаненко А.В., Юрківський В.М., Мукомель І.Ф., Яценко Б.П., Мезенцев К.В.

Затверджено вченою радою факультету (інституту) «25» червня 2013р.

Декан географічного факультету Я.Б. Олійник