Сонце і Сонячна система

1. Назва наукової школи: «Сонце і Сонячна система».

2 Дійсний науковий керівник школи: професор Н.М. Степанян, с.н.с. О.Є. Вольвач.

3. Дата і місце заснування: Кримська астрофізична обсерваторія, 1949 р.

4. Засновник наукової школи: академік АН СРСР А.Б. Сєвєрний.

5. Науковий потенціал (не менше 5 докторів наук, не менше 10 кандидатів наук (штатні працівники університету або сумісники на 01.09.2013 р.).

п/п

Прізвище, ім’я, по-батькові

Дата

народження

Науковий

ступінь

Вчене звання

Посада

1.

Степанян

Наталя

Миколаївна

22.06.1931

д.ф.-м.н.

професор,

заслужений діяч

науки і техніки АР Крим

головний

науковий

співробітник

2.

Стешенко

Микола

Володимирович

28.11.1927

д.ф.-м.н.

професор,

академік НАНУ,

чл.-кор. РАН

Заслужений діяч

науки і техніки АР Крим

зав.лаб.

3.

Вольвач

Олександр

Євгенович

15.10.1965

д.ф.-м.н.

с.н.с.,

заслужений діяч

науки і техніки АР Крим

заст.

директора з наукової

роботи

4.

Брунс

Андрій

Володимирович

21.12.1931

д.ф.-м.н.

с.н.с.

головний

науковий

співробітник

5.

Котов

Валерій

Олександрович

21.03.1943

д.ф.-м.н.

-

провідний науковий співробітник

6.

Цап

Юрій

Теодорович

20.01.1966

д.ф.-м.н.

-

провідний науковий співробітник

7.

Юровський Юрій

Федорович

22.10.1931

д.ф.-м.н.

заслужений діяч

науки і техніки АР Крим

провідний науковий співробітник

8.

Прокоф’єва-Михайловська Валентина

Володимирівна

21.04.1929

д.ф.-м.н.

професор

провідний науковий співробітник

9.

Гопасюк

Ольга

Степанівна

15.05.1965

к.ф.-м.н.

с.н.с.

зав.лаб.

10.

Карачкіна

Людмила

Георгіївна

03.09.1948

к.ф.-м.н.

-

науковий співробітник

11.

Гофтанюк

Нінель

Михайлівна

07.10.1953

к.ф.-м.н.

-

старший

науковий співробітник

12.

Рублєвський Олексій

Миколайович

15.12.1979

к.ф.-м.н.

-

молодший науковий співробітник

13.

Козлова

Олеся

Володимирівна

12.05.1969

к.ф.-м.н.

-

науковий співробітник

14.

Бабін

Артур

Миколаєвич

28.12.1936

к.ф.-м.н.

с.н.с.

провідний науковий співробітник

15.

Барановський Едуард

Олексієвич

14.08.1931

к.ф.-м.н.

-

провідний науковий співробітник

16.

Коваль

Олександра

Миколаївна

13.11.1935

к.ф.-м.н.

с.н.с.

старший

науковий співробітник

17.

Таращук

Віра

Петрівна

24.12.1936

к.ф.-м.н.

с.н.с.

старший

науковий співробітник

18.

Курбасова

Галина

Сергіївна

20.03.1937

к.ф.-м.н.

-

провідний науковий співробітник

19.

Пушкарьов

Олександр

Борисович

03.07.1975

к.ф.-м.н.

с.н.с.

старший

науковий співробітник

6. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи.

Школа, яку заснував у 1949 р. А.Б. Сєвєрний, пройшла шлях від створення інтерференційно-поляризаційного фільтра і монохроматичних спостережень спалахів з ним, магнітографа повного вектора, будівництва самого потужного сонячного телескопа в Європі й ряду інших телескопів до основних робіт про роль магнітного поля в динаміці і еволюції активних утворень, зв'язку активності з великомасштабними магнітними полями Сонця.

З часом у школи виникли нові напрямки досліджень такі як: геліосейсмологія, космічні промені і гамма-випромінювання надвисоких енергій, магнітні поля зірок, малі тіла Сонячної системі, геодинаміка, створення космічних телескопів. Розширювалися і методи досліджень - від спостереження корони радіометодами до досліджень в інфрачервоній лінії гелію. Було розпочато спостереження позагалактичних джерел, геодинамічні дослідження, дистанційне визначення розмірів кратерів на безатмосферних тілах Сонячної системи, одночасне використання наземних і космічних спостережень, побудова широкого класу моделей активних утворень на Сонці і зірках з рішенням зворотних задач астрофізики, застосуванням методів Фур'є - аналізу і різноманітних статистичних методів.

Школа є одним із світових лідерів в області астрофізики і космічної геодезії та геодинаміки. Створено геодинамічний полігон, що включає в себе три типи станцій - станцію РНДБ мережі на базі телескопа РТ-22; лазерний супутниковий віддалемір «Сімеїз-1873» і станцію «GPS-КрАО», які інтегровані в міжнародні мережі.

Школа А.Б. Сєвєрного давно переросла рамки Кримської обсерваторії. Його учні і послідовники працюють в Росії, США, Швейцарії, Німеччині, Чехії, Польщі, Китаї. Науковий колектив веде спільні дослідження Сонця з усіма обсерваторіями України. У 2012 р. на базі НДІ «КрАО» створена «Служба Сонця України», в яку входять, крім НДІ «КрАО» такі наукові центри як АО КНУ ім. Т.Шевченка, АО ХНУ ім. В.Каразіна, АО ЛНУ ім.. І.Франка і Харківський радіоастрономічний інститут НАНУ. Радіоастрономічний діагностичний комплекс, створений на базі радіотелескопа РТ-22 і трьох малих радіотелескопів, інтегровано до Всесвітньої Служби моніторингу сонячної активності, яка включає 14 наземних станцій у кооперації з орбітальними обсерваторіями.

Колективом наукової школи з метою розробки нових методів наукових досліджень та надання науковцям України можливості здійснювати дослідження і розробки на наукових приладах/обладнанні сучасного рівня створено Міжгалузевий Центр колективного користування між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Національною академією наук України. Для реалізації масштабних міжнародних наземно-космічних та космічних проектів - створено Міжнародний центр астрономічних та геокосмічних досліджень між Національною академією наук України, Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та Російською академією наук. Створено геліо-геодинамічний полігон «Сімеїз-Кацівелі» за допомогою об'єднання чотирьох технологій спостережень: РНДБ, лазерної локації ШСЗ, GPS та радіо-астрономічного діагностичного комплексу дослідження сонячної активності в широкому діапазоні довжин хвиль.

Усі результати, отримані за час існування школи, знаходяться в руслі основних проблем сучасної астрономії та астрофізики. Це механізм сонячного динамо, утворення магнітних структур, динаміка і енергетика сонячної атмосфери, механізми виділення магнітної енергії. На радіотелескопі РТ-22 реалізована можливість проведення досліджень практично всіх космічних мазерів (ОН мазери, Н2О мазери, метанолові мазери, Sі мазери). Слід зазначити, що лише на декількох радіотелескопах Світу реалізовані такі можливості для спостережень. Вперше в Україні та країнах СНД розпочато роботи з дослідження мазерних ліній у кометах для вивчення параметрів гідроксилу в кометних атмосферах. Розроблено оригінальну методику аналізу даних спостережень та отримано оцінку газопродуктивності молекул ОН у комет.

За допомогою РТ-22 розпочато проведення міжнародних космічних проектів: «РадіоАстрон» - наземно-космічний радіоінтерферометр з використанням 10-метрового космічного радіотелескопа на високо апогейній орбіті Землі (запуск успішно здійснено 18 липня 2011 р.); «Міліметрон» - інтерферометр Земля-Космос-Космос (запуск заплановано на 2016 рік). За даними спостережень за допомогою РТ-22 на частотах 22.2 і 36.8 ГГц складений каталог радіоджерел з надлишком потоків випромінювання в міліметровому діапазоні довжин хвиль, який представляє самостійну наукову цінність і може бути використаний при проведенні спостережень на наземних телескопах в різних діапазонах довжин хвиль.

Ряд робіт, у тому числі піонерських, відносяться до вирішення найактуальніших фундаментальних проблем астрофізики – вивченню фізики явищ, що відбуваються в квазарах і активних галактичних ядрах (АЯГ), їх навколо ядерних областях та дослідженню енерговиділення та його зміни, що відбуваються в компактних центральних областях позагалактичних джерел. Отримана база даних змінності АЯГ у сантиметровому і міліметровому діапазонах довжин хвиль, що є практично єдиною у Світі в указаному діапазоні довжин хвиль. Тривалий моніторинг нестаціонарних явищ в АЯГ у широкому діапазоні частот дозволив визначити як спектральні характеристики змін потоків, так і динамічні параметри системи із надмасивних чорних дір. За отриманими експериментальними даними довгострокового моніторингу потоків АЯГ визначено клас об'єктів, що складаються з двох тісних надмасивних чорних дір і центрального акреційного диска.

Розроблено оригінальну методику та проведено за допомогою РТ-22 дослідження природи електромагнітного (нетеплового) радіовипромінювання Місяця. Для дослідження використано експерименти зіткнення з Місяцем відпрацьованого Європейського зонду SMART-1, та спорадичних метеороїдних потоків. Це дало можливість визначити, що екзо та ендогенні процеси на Місяці відображаються як у сейсмоемісійних полях, так і нетепловому електромагнітному випромінюванні Місяця. Аналогічні закономірності варто очікувати і для інших небесних тіл Сонячної системи, а моніторинг і аналіз електромагнітного випромінювання Місяця за допомогою радіотелескопа принципово розширює можливості вивчення небесних тел.

На сьогоднішній день в Україні сформовані та функціонують основні компоненти мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки: перманентні станції спостережень супутників Глобальних навігаційних супутникових систем (існує 10 перманентних станцій), станції лазерної локації супутників (існує 4 станції), та єдина РНДБ станція «Сімеїз». Сучасний стан Української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки закріплено Постановою Кабінету Міністрів України №486 від 7 квітня 2003 р.

Отримані дані використовуються для декількох суміжних галузей науки: дослідження динаміки Землі, побудови земної та небесної систем координат; а також встановлення зв'язків варіацій параметрів орієнтації та обертання Землі з геофізичними, геодезичними, атмосферними, геліофізичними процесами, структурою і змінністю позагалактичних радіо джерел та сонячною активністю на основі сучасних високоточних експериментальних спостережень та удосконалених математичних методів.

Найважливіші результати за 3 останні роки опубліковані співробітниками школи в 6 монографіях, 379 статтях, з них 105 статей у фахових виданнях. Організовано три міжнародні конференції з фізики Сонця з циклу щорічних конференцій, які ведуться у НДІ «КрАО» вже більш 10 років. На 68 конференціях зроблена 131 доповідь.

Прийнята Постанова Верховної Ради України від 05.07.2012 № 5114-VI «Про відзначення 100-річчя з дня народження вченого-астрофізика Андрія Борисовича Сєвєрного», де враховуючи вагомий особистий внесок Андрія Борисовича Сєвєрного в розвиток української та світової астрономічної науки, Верховна Рада України постановляє в 2013 році: Урочисто відзначити на державному рівні 100-річчя з дня народження видатного вченого-астрофізика Андрія Борисовича Сєвєрного.

У вересні 2013 р. проведено Симпозіум пам'яті А.Б. Сєвєрного під егідою КОСПАР. Ця подія була відзначена на національному і міжнародному рівнях. За Постановою КМУ був проведений цілий ряд ювілейних заходів. У конференції брало участь більш 100 учених з України, Росії, Швеції, Ізраїлю і США. Було представлено більш 100 доповідей і постерів.

Науковим колективом школи регулярно читаються лекції для вчителів, школярів і студентів, велися екскурсії на телескопи обсерваторії. Тільки за останні роки наукові здобутки школи визнані наукової громадськістю у вигляді премій та нагород: 1) Премія Російської академії наук і Національної академії наук України 2012 Вольвачу О.Є. 2) Премія ім. В.П.Барабашова Таращук В.П. 3) Міжнародна премія ім. Бенвеністе Таращук В.П., 4) грамоти ВР АР Крим.

7. Місце у світовій науці. Ім'я А.Б. Сєвєрного і його внесок у вивчення фізики Сонця не забуті. Його піонерські роботи про роль магнітного поля на Сонці розвиваються в сучасній фізиці Сонця. Знайдений ним параметр прогнозу спалахів - швидкий ріст градієнта магнітного поля в активній області перед спалахами, є основним у сучасних методах прогнозу у всіх прогностичних центрах. В даний час Кримську астрофізичну обсерваторію виділяє з наземних обсерваторій планети можливість декількох видів спостережень Сонця в оптичних, близьких інфрачервоному і радіо діапазонах в одному місці. Причому, деякі з них рідкісні. Так, загальне магнітне поле (ЗМП) у світі спостерігають тільки дві обсерваторії. Те ж відноситься до спостережень в інфрачервоній лінії Не 1083 нм - єдиної лінії, у якій із Землі можна спостерігати верхню хромосферу і нижню корону. Вимірювання магнітних полів сонячних плям регулярно, з п'ятидесятих років минулого століття, проводить тільки лабораторія фізики Сонця КрАО. Дані спостережень виставляються сайтах НДІ «КрАО» і двох сайтах міжнародних організацій.

РТ-22 належить до п’ятірки найкращих інструментів у світі. Лабораторія радіоастрономії НДІ «КрАО» є одним із світових лідерів в області астрофізики і космічної геодезії та геодинаміки, бо має усі три типи станцій космічної геодезії та геодинаміки - станція РНДБ мережі на базі телескопа РТ-22; лазерний супутниковий віддалемір «Сімеїз-1873» і станція «GPS-КрАО».

РТ-22 є лідером з РНДБ технології: за його участю проведені перші міжконтинентальні та перші наземно-космічні РНДБ дослідження. Радіотелескоп РТ-22 «Сімеїз» є постійним членом Європейської РНДБ-мережі і Міжнародної РНДБ-служби з астрометрії і геодезії. Створено Міжнародний центр астрономічних та геокосмічних досліджень «Астрогеокосмос» між МОН України, Національною академією наук та Російською академією наук для реалізації масштабних міжнародних наземно-космічних та космічних проектів.

Створено радіоінтереферометричну станцію «Crimea» як пункт міжнародної геодинамічної мережі за участю 30 інструментів світу.

Створено радіоінтереферометричну станцію «Simeiz» як пункт Європейського консорціуму за участю 16 країн Європи.

Створено лазерну станцію «Simeiz-1873», як пункт міжнародної мережі за участю біля 70 станцій світу.

Створено GPS станцію «GPS-CRAO» як пункт міжнародної мережі за участю біля 200 станцій світу.

Створено новий науковий інструмент – українсько-російську радіоінтерферометричну мережу «Квазар-Сімеїз» для проведення пріоритетних наукових досліджень з області астрофізики, астрометрії і геодинаміки, проведення фундаментальних та прикладних астрономічних і космічних досліджень фізичних процесів, які відбуваються на Землі і в навколоземному просторі.

На базі РТ-22 створено пункт наземно-космічної мережі «Радіоастрон» з метою отримання надвисокої кутової роздільної здатності.

Проведено інтеграцію радіоастрономічного діагностичного комплексу, створеного на базі радіотелескопа РТ-22 і трьох малих радіотелескопів, до Всесвітньої Служби моніторингу сонячної активності, що включає 14 наземних станцій в кооперації з орбітальними обсерваторіями.

Створено Службу Сонця України для дослідження стану сонячної активності та її впливу, як на динаміку низки глобальних процесів у геосистемі, так і на точність визначення самих геофізичних параметрів, і на екологічну обстановку на Землі.

Усі наукові результати, які отримано у 2010-2012 рр. знаходяться на рівні світової науки, а частина з них перевищують світовий рівень.

8. Міжнародні зв'язки. Міжнародне співробітництво в області фізики Сонця протікає в декількох напрямках. Укладено договори про співробітництво з Головною астрономічною обсерваторією РАН (Пулково, Росія), Інститутом земного магнетизму і поширення радіохвиль РАН (Троїцьк, Росія), Інститутом сонячно-земної фізики РАН (Іркутськ, Росія), Інститутом прикладної геофізики (Москва), астрономічною обсерваторією Біг Бер.

В рамках вирішення довготривалих завдань астрономії та астрофізики укладено договори з НАСА США в галузі космічної геодезії і дослідження глобальних змін; Астрокосмічним Центром Фізичного інституту ім. П.М. Лебедєва Російської академії наук в проведенні радіоінтерферометричної програми "Спектр-М" (“РадіоАстрон”); НАСА США в галузі геодезичних GPS-досліджень; Астрокосмічним центром Російської академії наук в області радіоінтерферометрії з наддовгою базою в рамках міжнародного проекту "Спектр-М" ("Міліметрон") - космічна обсерваторія міліметрового-інфрачервоного діапазонів і інтерферометр Земля-Космос-Космос; Інститутом Радіоастрономії ім. Макса Планка Німеччини в проведенні спільних наукових досліджень в області радіоінтерферометрії з наддовгими базами; Хайстекською обсерваторією Массачусетського технологічного інституту США в проведенні спільних наукових радіоастрономічних астрофізичних та геодинамічних досліджень; Пущинською Радіоастрономічною Обсерваторією Російської академії наук та Державним Астрономічним Інститутом ім. П.К. Штернберга Московського Державного Університету – дослідження областей зірко утворення; Інститутом прикладної астрономії Російської академії наук - створення спільної українсько-російської мережі РНДБ-станцій.

Отримано запрошення на включення РТ-22 НДІ «КрАО» до Ради директорів Європейського Консорціуму.

Загалом для проведення досліджень науковою школою отримано міжнародних технічних інвестицій на суму близько 5 млн. дол. США.

Програми досліджень закріплені Постановами Кабінету Міністрів України і "Концепцією реалізації державної політики в сфері космічної діяльності на період до 2032 року".

Затверджено вченою радою НДІ «КрАО» «23» вересня 2013р.

В.о. директора НДІ «КрАО» А.М. Ростопчина-Шаховська

Повернутися до списку

Анонс подій

28.02.2025
НФДУ оголошує новий конкурс проєктів «Наука для зміцнення обороноздатності і національної безпеки України»
НФДУ оголошує новий конкурс проєктів «Наука для зміцнення обороноздатності і національної безпеки України» детальніше...
07.02.2025
Вітаємо науковців Університету _лауреатів премій НАН України для молодих учених і студентів за кращі наукові роботи
детальніше...
23.01.2025
Запрошуємо взяти участь у конкурсах наукових проєктів на одержання грантів Президента України молодим вченим та докторам наук
https://nrfu.org.ua/news/konkursy-naukovyh-robit-na-oderzhannya-grantiv-prezydenta-ukrayiny-molodym-... детальніше...
06.01.2025
Запрошуємо взяти участь у конкурсі на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона
детальніше...
06.01.2025
Запрошуємо взяти участь у конкурсі на здобуття премії Верховної Ради України молодим ученим
детальніше...
19.12.2024
Запрошуємо взяти участь у конкурсі на здобуття премії Президента України для молодих вчених
детальніше...
Всі події