|
Синтез, будова і властивості гетероциклічних сполук1. Назва наукової школи: «Синтезу, будови і властивостей гетероциклічних сполук». 2. Дійсні наукові керівники школи: професор Ю.М. Воловенко. 3. Дата і місце заснування: 1944, кафедра органічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 4. Засновник наукової школи: академік АН УРСР А.І. Кіпріанов. 5. Науковий потенціал (не менше 5 докторів наук, не менше 10 кандидатів наук (штатні працівники університету або сумісники на 01.09.2013 р.).
6. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи – школа фундаментаотного наукового спрямування. Її представники розробляють загальні методи синтезу нових гетероциклічних систем, вивчають їх хімічні перетворення та спектральні властивості, досліджують та модифікують природні гетероцикли, створюють речовини з практичною значимістю (барвники, лікарські субстанції) та структури для розв’язання питань теоретичної хімії (стереохімія, електронна будова тощо). Традиційними для школи є такі напрями: синтез, структура та хімічні перетворення 5-, 6-, 7-членних ароматичних гетероциклів, що містять атоми N, O, S, Se (А.І. Кіпріанов, Ф.С. Бабичев, Ю.М. Воловенко), зокрема тіазолінів, 1,4- та 1,3-бензотіазинів, 1,4- та 1,5-гетероазепінів (Л.К. Мушкало), ізохіноліну та конденсованих ізохіноліновмісних гетероциклічних систем (В.О. Ковтуненко), ізоіндолів та конденсованих структур на їх основі (Ф.С. Бабичев, В.О. Ковтуненко, З.В. Войтенко); хімія нуклеозидів (О.В. Стеценко); синтез і будова природних і модифікованих флавоноїдів, ізофлавоноїдів та кумаринів (В.П. Хиля); УФ та видимі спектри барвників з гетероциклічними фрагментами (А.І. Кіпріанов, В.П. Хиля); закономірності у спектрах ЯМР гетероциклічних сполук (О.В. Туров, М.Ю. Корнілов, Г.П. Кутров). Інші напрями: застосування хелатів лантаноїдів у дослідженні структури гетероциклів (М.Ю. Корнілов, О.В. Туров); дизайн флуоресцентних зондів та йонних індикаторів (В.Г. Пивоваренко); хіральні неароматичні гетероцикли, зокрема нітрогено- та оксигеновмісні, та ліганди для асиметричного каталізу на їх основі (І.В. Комаров); синтез модельних молекул для стереохімічних досліджень – деформації хімічного зв’язку, стереоелектронних ефектів (І.В. Комаров); українська хімічна термінологія і номенклатура, перекладні та тлумачні словники (М.Ю. Корнілов). За час існування наукової школи опубліковано понад 1000 наукових праць. Наприклад, у 2012 р. опубліковано 76 статей у фахових журналах. Активно залучається до роботи молодь, так, у 2012 р. із 76 наукових публікацій – 19 у співавторстві зі студентами та аспірантами. Результати наукових досягнень впроваджені у навчальний процес на хімічному факультеті: курси “Органічна хімія”, “Хімія гетероциклічних сполук”, “Біорегулятори природного та синтетичного походження”, “Стереохімія”, “Флуоресцентні зонди в хімії та біології” та ін. Заслуги перед вітчизняною наукою та наукові досягнення представників школи відмічені: премія імені Л.В. Писаржевського за монографію «Химия изоиндола» (Ф.С. Бабічев, В.О. Ковтуненко), премія імені А.І. Кіпріанова (Ф.С. Бабічев, В.О. Ковтуненко, В.М. Кисіль), Державна премія України в галузі науки і техніки за цикл «Молекулярний дизайн гетероциклічних сполук» (1998, Ф.С. Бабічев, В.О. Ковтуненко, Ю.М. Воловенко), премії Тараса Шевченка Київського університету імені Тараса Шевченка (Ю.М. Воловенко, В.О. Ковтуненко, В.Г. Пивоваренко) орден княгині Ольги ІІІ ст. (З.В. Войтенко).
7. Місце у світовій науці – світове визнання школа отримала завдяки працям акад. Ф.С. Бабичева, професорів Л.К. Мушкало, О.В. Стеценка, М.Ю. Корнілова, В.П. Хилі, В.О. Ковтуненка, Ю.М. Воловенка, І.В. Комарова, З.В. Войтенко, В.Г. Пивоваренка, провідного наук. співробітника О.В. Турова. За розвиток франко-україніького наукового співробітництва проф. З.В. Войтенко удостоєна звання Кавалера Ордена Академічних Пальм. Значна частина наукових праць опублікована у закордонних виданнях, так, у 2012 р. із 76 наукових статей – 64 у закордонних виданнях. Наукові досягнення презентуються на міжнародних наукових конференціях. Представники школи активно працюють у рамках міжнародних наукових об’єднань: наукове співробітництво Київського університету й Університету Поля Сабатьє (фундатор З.В. Войтенко), Перше Міжнародне Франко-українське об’єднання у галузі молекулярної хімії (координатор З.В. Войтенко), Європейська фотохімічна асоціація та міжнародне наукове товариство «Цинк в біології» (В.Г. Пивоваренко).
8. Міжнародні зв’язки. Спільні проекти, угоди про співробітництво та наукові публікації із: – Університет Поля Сабатьє, м. Тулуза (Франція). – Університет Луї Пастера, м. Страсбург (Франція). – Університет м. Анже (Франція). – Університет м. Руан (Франція). – Університет м. Ніцца – Софія Антіполіс (м. Ніцца, Франція). – Лаб. макромолекулярної фізико-хімії, м. Нансі (Франція). – Університет Лотарингії, Франція. – Університет м. Версаль, Франція. – Університет м. Марсель, Франція. – Університет м. Лунг, Швеція. – Університет м. Констанц (Німеччина). – Університет м. Карлсруе (Німеччина). – Томський державний Університет (Росія). – Університет м. Константин (Алжир).
Затверджено вченою радою факультету (інституту) «19» вересня 2013р. Декан механіко-математичного факультету Ю.М. Воловенко |
Анонс подій
|