25.06.2013 Івановська Олена Петрівна,
доктор філологічних наук,
професор, завідувач кафедри
фольклористики Інституту філології

Фольклористи Київського національного університету імені Тараса Шевченка спільно з музеєм під відкритим небом «Мамаєва слобода» уже два роки поспіль проводять Всеукраїнський фольклорний фестиваль.

Саме з таким, для багатьох дивним, гаслом-назвою Всеукраїнського фольклорного фестивалю фольклористи Київського національного університету імені Тараса Шевченка провели червневий суботній день у Козацькому селищі «Мамаєва слобода» (що за 7 км. від вулиці Хрещатик), куди ось уже вдруге запросив вітчизняних гуманітаріїв директор народознавчого центру Костянтин Олійник. Назву науково-мистецької події «Калина об Різдві» запозичено з давньої української думи «Про брата і сестру», зафіксованої Паньком Кулішем, і осмислено з погляду культурних національних реалій сьогодення України: воістину, є дивом, що народна культура, яка завжди була стрижнем українського народу, зберігається творчою елітою нашої держави, плекається народною інтелігенцією, передається і відроджується молодим поколінням українства. Для журналістської громади назва – до певної міри провокативна, бо ж не секрет: привернути увагу мас-медіа до мистецької події, зорієнтованої на етнічну традицію, – справа не із легких, тому першим подивованим запитанням було: «Як? На початку літа Різдво?» Так, саме Різдво, бо це символ укріплення духу, утвердження віри, зміцнення волі, потвердження ідеї безсмертя людини й народу…

Кафедра фольклористики Інституту філології та юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка запровадили інтердисциплінарний вектор дослідження національної традиції із дотриманням концепції інтеграції теоретичного та прикладного вивчення фольклорного феномену. Тому невід’ємною складовою наукового форуму – Сьомих міжнародних фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській, – де взяли участь близько 180 учених-гуманітаріїв з усієї України, а також представники наукових фольклористичних шкіл Білорусі, Туреччини, Азербайджану, Молдови, Японії, стала виставка виробів народних майстрів та зразків народного малярства, інтерактивні методи засвоєння традиційних знань – майстер-класи з народних ремесел, які проводили члени Спілки народних майстрів України, народного танцю, народної гри, виступи українських фольклорних колективів. Фестивальна складова науково-мистецької події набула всеукраїнського масштабу, у ній взяли участь: народний ансамбль української музики «Роксоланія» (вихованці спеціальності «фольклористика» Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка), зразковий дитячий фольклорно-етнографічний колектив «Золота криниця» (с. Велимче Ратнівського району Волинської обл.), народний фольклорно-етнографічний гурт «Брикса» (Вінницька обл., с. Бохоники), молодіжний фольклорний гурт «Ладовиці» (м.Хмельницький), народний фольклорний ансамбль Полтавської державної аграрної академії «Маланка», дитячий фольклорний гурт «Будимир» (с. Хотів), фольклорний гурт «Червона калина» (с. Лука), фольклорний гурт «Божичі» (м. Київ), інструментальний фольклорний гурт «Баламути» (м. Київ) та інші. Такий формат взаємодії наукового та творчого крил дає можливість розвитку (а, можливо, й злету) сучасної фольклористики, що не може обмежувати теоретичний дискурс аудиторіями, бібліотеками, а мусить враховувати комунікативну складову фольклорного процесу, давати прикладний, просвітницький вихід результатам експедиційної роботи. Фестивальний чинник сприяє не лише взаємозближенню та взаємопізнанню культурних надбань різних етнографічних груп українства і не тільки уможливить налагодження особистих контактів, а й, що є на сьогодні вельми важливим, дозволить осягнути науковому загалу сучасну фольклорну мапу України. Водночас, правдива народна культура, репрезентована регіонами України, за задумами оргкомітету, стане альтернативою симулякрам, «тиражованим» мас-медіа, буде відповіддю «шароварщині» та несмаку фальшфольклору, що спотворює уявлення сучасного українства про традицію предків.

Прикметно, що розголос про високий рівень професіоналізму університетської наукової спільноти в організації таких просвітніх заходів шириться Україною, бо саме людський поголос привів у «Мамаєву слободу» гурти, які були не заявлені у програмі фестивалю, як-от Львівський колектив «Лемковина». З особливим оптимізмом ми сприймаємо ідею відродження національної культури, коли зустрічаємо на наших мистецьких імпрезах студентів та випускників – фольклористів, котрі є художніми керівниками фольклорних колективів. Мирослава Салій та Марта Любчик є засновниками фольклорної школи для дітей «Правиця». Дівчата працюють із найменшими дітками, велику любов до української творчості переливають у їх серця. Мирослава Вертюк, випускниця нашої кафедри, науковий співробітник Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», є успішним керівником дитячого фольклорного гурту «Будимир» – постійного учасника усіх наших проектів.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з великою повагою та усілякою підтримкою ставляться до оберегу національної культури, що засвідчує присутність на науково-мистецькій події проректора, професора В.А. Бугрова, який відкрив захід, а вручені проректором із наукової роботи академіком С.А.Вижвою диплом і премія студентці-фольклористці Вікторії Головко за найкращу науково-дослідну роботу з фольклористики вселяють впевненість у перспективі розвитку фольклористики в Шевченковому університеті і в Україні загалом. Високоповажний гість заходу – проректор Московського державного університету імені М.В.Ломоносова професор Черняєв Олександр Петрович – високо поцінував науково-мистецьку акцію і наголосив на необхідності майбутньої співпраці у цій галузі.

«Калина об Різдві» – то справжнє диво. Фольклористи, які вірять у магію слова, ще раз пересвідчилися у сакральному сенсі назви, бо це пророкує перспективу і потверджує її чари: у дощовий червневий день грозові хмари оминули освячений високодуховним дійством клаптик української землі в серці її столиці, даруючи всім його учасникам світле небо та незахмарені емоції...