16.12.2013 12 грудня 2013 року киргизькому письменнику, гуманісту, політичному та культурному діячеві Чингізу Айтматову виповнилося б 85 років. Традиційно взяв участь у відзначенні знаменної дати Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. У цей день кафедра тюркології разом із Посольством Республіки Киргизія в Україні провели круглий стіл, присвячений ювілею письменника. У ньому взяли участь Надзвичайні і Повноважні Посли Киргизії в Україні Улукбек Чиналієв та Узбекистану Алішер Абдулаєв, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України к. філол. н. Ю. Кочубей, д. істор. н. професор В. Сергійчук, а також викладачі та студенти Інституту філології.

«Сьогодні весь світ відзначає 85-річчя геніального киргизького письменника і дипломата Чингіза Айтматова. А все тому, що в центрі творчого мікрокосмосу цієї особистості стояла проста Людина», — відкрив круглий стіл Посол Киргизії Улукбек Чиналієв. «Ось вже місяць, як ми занурилися у творчість Чингіза Айтматова… Помиляюся! Ми все життя були занурені в неї!», — взяв слово Посол Узбекистану Алішер Абдуалієв. Таємниця популярності киргизького письменника, вважає пан Абдуалієв, полягає у тому, що «він говорить з кожним народом на його (цього народу) мові». Посол закликав весь час перечитувати романи Чингіза Айтматова й брати приклад гідності й простої величі письменника у повсякденному житті.

Враженнями від знайомства з творчістю, а згодом і власне з живим класиком поділився Посол Республіки Молдова Іон Стевіле. За часів навчання пана Стевіле в аспірантурі Московського державного університету вийшли найвідоміші романи киргизького письменника «Плаха» та «Буранний полустанок». «Це була велика подія в тодішньому духовному житті. Познайомившись у Брюсселі з живим класиком, пан Стевіле був вражений щирістю і дружелюбністю Чингіза Айтматова, який регулярно запрошував дипломатичних колег до себе на гостину.

Особисто знати киргизького письменника і дипломата випало й Юрію Кочубею. Йому одразу впали в очі відкритість і приязність колеги, відсутність «напускного стану величі». Геніальність Чингіза Айтматова, переконаний Юрій Миколайович, полягала у вмінні тонко відчувати реальність і передчувати історичні зміни, що їх він конвертував у свої романи. «Герої та ситуації у романах Чингіза Айтматова віддзеркалювали становище, яке переживали всі народи у ХХ столітті. Тому поява таких людей — це свято для людства», - зазначив Юрій Кочубей.

Володимир Сергійчук у виступі звернув увагу на громадсько-політичну діяльність Чингіза Айтматова. Зокрема йшло про створену дипломатом у 1998 році Міжнародну платформу «Діалог Євразії». «Чингіз Айтматов започаткував цю недержавну організацію, щоб ми краще пізнали одне одного, знайшли порозуміння у процесі культурного діалогу, — наголосив Володимир Іванович і додав, — таким чином він підштовхнув до повернення історичної пам’яті всі народи СРСР».

Після виступів послів круглий стіл продовжив роботу у форматі виголошення доповідей, що розкривали багатогранність творчості Чингіза Айтматова. Зокрема йшлося про інтертекстуальність, жанрові структури, афористику романів письменника, його потенціал білінгвала, особливості рецепції творів Чингіза Айтматова в інших культурах і літературах тощо. Завершився круглий стіл демонстрацією відеоролика «Чингіз Айтматов: життя і творчість».

http://univ.kiev.ua/news/5250