11.03.2014 10 березня 2014 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка розпочався Шевченківський міжнародний літературний конгрес, присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Конгрес має на меті привернути увагу світової наукової спільноти до постаті Тараса Шевченка та його ролі в гуманітарних цивілізаційних процесах, до проблем збереження національної культурно-мистецької спадщини. Організатори й учасники: Міністерство культури України, Міністерство освіти та науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Відкриваючи урочисте пленарне засідання, ректор КНУ академік Леонід Губерський сказав: «Сьогодні всіх нас зібрала велична подія – відзначення 200-річного ювілею безсмертного генія – мислителя, письменника, художника, духовного покровителя українського народу Тараса Григоровича Шевченка.

В усі часи історії України постать Тараса Шевченка виступала символом боротьби за свободу, який, народившись у рабстві, зумів своїм словом і життям не лише знищити власну неволю, але й стати світочем для цілої нації.

Робота нашого конгресу проходить в дні, коли український народ глибоко сумує за своїми Героями, які поклали життя у мирному протистоянні на Майдані Незалежності, відстоюючи свободу і демократію в нашій державі. Пропоную вшанувати їх пам'ять хвилиною мовчання.

Ми щиро вітаємо вас у Шевченковому університеті, в легендарному червоному корпусі, коридорами якого ступала нога Тараса Григоровича. Тут лунав його голос, тут назавжди залишився його нескорений дух! І ми пишаємося тим, що Шевченко щоденно з нами.

«Борітеся – поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!». Ці пристрасні слова поета, які долинають до нас крізь віки, дивуючи сучасністю звучання, особливо актуальні і в наші дні.

Ювілей Тараса Шевченка – це й можливість пропагувати його величні думи, відкривати нові сторінки історії України та прагнень українського народу.

Університетом як науковим і освітнім центром з цієї нагоди організовані міжнародні та всеукраїнські наукові конференції літературознавців, проведений «Шевченківський урок» в університетській аудиторії імені М. Максимовича, який телебачення транслювало в усіх школах України. Підготовлені та опубліковані майже два десятки монографій про Тараса Григоровича, ювілейне видання «Кобзаря», переклади поезії Шевченка іноземними мовами тощо. Концерти, музейні та бібліотечні виставки, присвячені великому генію, триватимуть увесь Шевченківський рік.

Шевченко та Київський університет – це слова, які звучать гордо для кожного з нас. Однак згадаймо, яким тернистим шляхом ішов Тарас до нашого університету і як доля жорстоко розтоптала його мрії.

Після виходу друком «Кобзаря» у 1840 році молодий Шевченко стає надзвичайно відомим і популярним поетом в середовищі дворянства та інтелігенції. У травні 1843 року Тарас Григорович поїхав в Україну з метою реалізувати мистецький проект «Живописна Україна». Прибувши до Києва, він встановив контакти з місцевою інтелігенцією, яка концентрувалася навколо тоді ще зовсім молодого Київського університету. Саме влітку 1843 року легендарний Кобзар вперше переступив поріг щойно збудованого головного університетського корпусу.

Серед нових київських знайомих особливе місце посідали перший ректор університету Михайло Максимович і письменник Пантелеймон Куліш. Нові товариші організували Шевченкові декілька літературних вечорів у середовищі студентської та гімназійної молоді, яка вже тоді захоплювалася талантом молодого поета.

Дослідники життя і творчості Кобзаря припускають, що саме під час перших відвідин Києва у Тараса з’явилася думка про те, аби влаштуватися на роботу до університету, який вже тоді активно розвивався. Проте для отримання посади слід було завершити навчання в Академії.

У квітні 1845 року Шевченко отримує диплом художника і вирушає з Петербурга до України як титулований майстер олівця і пензля.

Саме тоді розпочалася друга подорож Тараса Шевченка в Україну, яка вже безпосередньо пов’язала його долю з університетом.

У липні-серпні цього ж року Шевченко розпочинає роботу в Археографічній комісії, яка сформувалася при Київському університеті, та відправляється в експедицію.

Весною 1846 року Тарас Григорович повертається до Києва, де знайомиться з Миколою Костомаровим і долучається до таємних зібрань Кирило-Мефодіївського братства.

Восени того ж року Археографічна комісія скерувала Шевченка у чергове тривале відрядження, цього разу Правобережною Україною. Він об’їхав Київщину, Волинь і Поділля і до Києва повернувся наприкінці жовтня 1846 року. Дізнавшись, що в університеті з’явилася вакансія викладача образотворчого мистецтва, наприкінці листопада 1846 року Тарас Шевченко звернувся до попечителя учбового округу Траскіна з клопотанням про прийом його на роботу до університету св. Володимира.

Перебуваючи на Чернігівщині, Тарас Григорович поцікавився долею свого подання. У лютому 1847 року він пише Костомарову: «Коли б ви були такі трудящі й добрі, щоб розпитали, чи я утверджений при університеті, чи ні. Коли б то Бог дав мені притулитися до університету, дуже б добре було! Напишіть, будьте ласкаві, як що добре почуєте».

Дозвіл на отримання цієї посади, як виявилося пізніше, був датований 21 лютим 1847 року. Але не судилося Кобзареві попрацювати викладачем в університеті. Уже 17 квітня 1847 року на переправі через Дніпро він був арештований у справі Кирило-Мефодіївського братства. Тільки в далекому 1939 році він повернеться до нашої Альма Матер як символ, надавши легендарному університетові своє ім’я. І це спонукає наш колектив бути гідним імені Великого Тараса, бути центром української культури та розвитку українства не лише в Україні, але й в усьому світі.

Слава Шевченкові! Слава Україні!"

У відкритті конгресу взяли участь і виступили: Радник Президента України Юрій Богуцький, Голова парламентського комітету з питань освіти Лілія Гриневич, Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, директор Департаменту міністерства культури у справах релігій і національностей Володимир Юшкевич, президент академії педагогічних наук України академік Василь Кремінь, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ академік Микола Жулинський, директор Київського Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, Надзвичайні та Повноважні Посли Республіки Польща в Україні Генрик Літвін та Республіки Казахстан Заутбек Турісбеков.


Урочисте відкриття Шевченківського міжнародного літературного конгресу завершилося святковим концертом. Гості та учасники конгресу також оглянули дві відкриті до ювілею виставки: «Шевченкове слово в віках не старіє» та експозицію, присвячену діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Подальша робота конгресу проходитиме 11 березня у форматі круглих столів:

«Феномен Тараса Шевченка в українському літературному процесі» (Інститут філології Університету).
«Рецепції та переклади спадщини Тараса Шевченка» (Інститут філології Університету).
«Постать Т. Шевченка в українській філософській думці» (Філософський факультет Університету).
«Роль Т. Шевченка в історії Української Держави» (Історичний факультет Університету).

http://univ.kiev.ua/news/5441