10 листопада у КНУ імені Тараса Шевченка працювала IV Міжнародна конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу». Учасників із 6 країн світу (серед яких представники Великобританії, Німеччини, Литви, Іспанії та Ізраїлю) та понад 20 міст України привітали ректор КНУ Леонід Губерський, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич, Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун, Президент НАПН України Василь Кремень.

На секції «Автономія та відповідальність університетів. Забезпечення якості вищої освіти» Інна Совсун виступила з цікавою доповіддю, у якій нагадала про низку реформ Міністерства освіти і науки, спрямованих на підвищення якості освіти та зміцнення незалежності українських вишів, та розповіла про заплановані нововведення.

Для забезпечення фінансової автономії університетів важливою є Постанова №657 «Про затвердження Порядку розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків державного сектору економіки вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг» (http://www.kmu.gov.ua/control/ru/cardnpd?docid=248463085). Вона вступає в дію з січня 2016 року і надає право університетам і закладам профтехосвіти витрачати кошти на забезпечення навчального процесу чи оновлення матеріально-технічної бази без погодження з Казначейством, своєчасно здійснювати необхідні платежі і, загалом, більш раціонально розподіляти свої фінанси. Відтепер університети, отримавши державне фінансування чи гроші від контрактників, самі вирішуватимуть, на що їх спрямувати у першу чергу. Постанова №657 містить запобіжники від фінансових маніпуляцій і чітко вказує на необхідність звітування про вже витрачені кошти згідно з Бюджетним кодексом. Окрім того, вищі навчальні заклади зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність на своєму сайті, хоча не всі з них дотримуються цієї вимоги.

Також 12 серпня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив ініційоване МОН Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248409199). Воно розширює та спрощує можливості академічних обмінів для викладачів та студентів, а також закріплює соціальні гарантії. Пропонуємо ознайомитися з інфографікою:http://www.mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2015/08/31/education-reform-01.pdf 

Серед кроків, які позитивно вплинуть на систему вищої освіти в Україні Інна Совсун також назвала укрупнення спеціальностей на бакалавраті (замість 160 їх стало 110), зменшення кількості предметів на семестр (тепер їх може бути не більше 8) та зменшення кількості академгодин для викладачів (із 900 на рік їх стало 600).

Також Перший заступник Міністра освіти і науки України розповіла про ще не затверджені напрацювання Міністерства, серед яких — комплексна система оцінювання якості вищої освіти внутрішнього і зовнішнього рівнів. У рамках зовнішнього рівня Інна Совсун анонсувала у поточному навчальному році запуск пілотного проекту зовнішнього незалежного оцінювання випускників бакалаврської програми з права. Проект стандарту вищої юридичної освіти розроблявся спільно з представниками ОБСЄ та USAID і безпосередньо пов’язаний із судовою реформою та реформою правоохоронних органів України. У майбутньому подібне оцінювання знань планується започаткувати для ряду спеціальностей. Звичайно ж, є багато спеціальностей, які неможливо і не потрібно уніфікувати, — наприклад, філософія. Більше про стандартизацію правознавства читайте на сторінці МОН: http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/11/09/prezentacziya-proektu-svyuo

http://univ.kiev.ua/news/7073