Останнім часом великого резонансу у суспільстві набула проблема інформаційної агресії та захисту інформаційного простору і суверенітету України. В умовах гібридної війни, зростання потужності інформаційних потоків, засилля сфальшованих повідомлень, які впливають на свідомість та підсвідомість людини, існує гостра потреба забезпечити громадян України знаннями про технології впливу та засоби його розпізнавання та нейтралізації.

Ось чому вже протягом кількох років мовознавці кафедри російської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка разом із колегами з Національної академії Служби безпеки України, зокрема, проф. Л.Компанцевою, працюють над проектом «Інформаційна агресія та захист інформаційного простору сучасної України».

Основна мета проекту – дослідження технологій ідентифікації, викриття та нейтралізації інформаційних фальсифікатів; створення ефективних технологіїй контрсугестії, що дозволить послабити інформаційну агресію, допомогти українським медіа в умовах гібридної війни. Крім суто наукових публікацій у рамках цього проекту, проблеми захисту інформаційного простору та суверенітету України неодноразово висвітлювалися провідними інформаційними агенціями України – «Главком», «Укрінформ», студією «Чорноморка», Громадським радіо та ін. (https://www.youtube.com/wtch?v=RJlaPAHCoI0, http://glavcom.ua/videoarchive/03-12-2014-12-30.mp4, https://www.youtube.com/watch?v=vcI4sk7Ugio, https://www.youtube.com/watch?v=RJlaPAHCoI0), а розміщені в мережі інтернет матеріали круглих столів отримали сотні тисяч переглядів.

Значення цього проекту неважко збагнути, якщо згадати геополітичні наслідки інформаційних навіювань (сугестій). Спочатку був Крим, який Україна втрачала поступово, у неоголошеній інформаційній війні за майже повної відсутності «інформаційної парасольки» протягом усіх років незалежності. Хоча насправді першою жертвою інформаційної війни у 90-х роках минулого століття стала СР Югославія, яка зникла з мапи Європи завдяки конфлікту, у рекордно короткі строки спровокованому і розвиненому на релігійному та національно-етнічному підґрунті за допомогою мас-медійних засобів. З того часу минуло понад 20 років. Що ми сьогодні готові протиставити політиці відвертої брехні, щоб запобігти втіленню того самого сценарію на Сході України? Мовознавці Київського національного університету імені Тараса Шевченка пропонують власну лінію протистояння інформаційній агресії, яку можна назвати стратегією позитиву.

Спираючись на наукові основи, мовознавці запропонували низку дієвих контрзаходів для протистояння інформаційним навіюванням-маніпуляціям (заходів контрсугестії) та розробили стратегію їх ефективного використання. Запропоновані заходи покликані нівелювати маніпулятивний вплив на свідомість споживача (сугеренда) свідомо викривленої зацікавленою стороною (сугестором) інформації.

Проте, такий широкий резонанс проекту навряд чи був викликаний суто науковим інтересом користувачів медіаресурсів. Зацікавленість широкої аудиторії пояснюється усвідомленням того неспростовного факту, що ми щодня стаємо об’єктом інформаційної атаки, і основне (для свідомої частини тих, на кого вона спрямована) питання насправді полягає в тому, як можна свідомо протистояти засобам впливу на нашу підсвідомість, щоб з потенційної жертви пропаганди не стати справжньою жертвою…

Більшість із наданих для ЗМІ рекомендацій можуть бути взяті на озброєння і пересічним споживачем інформації, за вплив на свідомість якого, власне, і «ламаються списи» на гібридній війні – війні неоголошеній, нестандартній, без чіткого розмежування по лінії фронту та без особливого розрізнення в поняттях війни і миру. Однак, і у такої війни є свої умови, правила та алгоритми, а отже є і способи та засоби протистояння. Зокрема:

1. «Асиметричний діалог». Однією з основних рекомендацій науковців є неприйняття правил, які нав’язує агресор в інформаційному протистоянні. Інформаційні контратаки повинні бути асиметричними до дій інформаційних терористів – замість домінування мови ворожнечі, ненависті і приниження національної гідності визначальними принципами мають бути європейська толерантність, демократичність у вирішенні соціально-політичних та етнічних проблем, формування позитивного емоційного заряду цільової аудиторії.

2. Раціональна аргументація. Інша рекомендація мовознавців, спрямована на амортизацію інформаційного вибуху та відновлення адекватного сприйняття дійсності аудиторією – це аргументована інформаційна аналітика. На думку дослідників, саме такий інтелектуально-аргументований інструмент як «серйозна та високопрофесійна медіааналітика, аргументативні огляди найважливіших інформаційних подій відіграють важливу роль у стриманні інформаційної війни». Аналітика та раціональна аргументація у висвітленні подій, оприлюднення інформаційних фантомів (симулякрів) у медіаресурсах, широке обговорення викривлень і помилок історичної спадщини є дієвими засобами для викриття стратегічної дезінформації.

3. Позитивний заряд замість пороху. На думку мовознавців, застосування виважених аргументів особливо ефективне у поєднанні з позитивним емоційним налаштуванням аудиторії, яке, зокрема, дозволяють забезпечити т.зв. «карнавальні» засоби контрсугестії, до яких належать народний гумор, дотепи і жарти, якісні музично-публіцистичні проекти, наприклад, музично-публіцистичний проект «Мірко Сабліч», який діє у соціальних мережах Фейсбук та Youtube. Проф. О.Снитко зазначає, що найкращі зі зразків нової української сміхової культури, що розміщені в Інтернеті, є тим самим асиметричним ударом у відповідь, який дозволяє ефективно протидіяти «стратегії брехні» російської пропаганди. Сміховий інструмент як дієвий засіб впливу на людину спрацьовує іноді краще, ніж прямий інтелектуально-аргументативний, принаймні він «втягує» до своєї орбіти значну за обсягом аудиторію користувачів інтернету, забезпечуючи «випрямлення» деформованої внаслідок інформаційної агресії картини світу людини та поліпшуючи її психоемоційний стан.

4. Зміна установок через свідомість інтелектуалів (Цитата: «Вплив через свідомість інтелектуалів, лідерів впливу на зміну мовленнєвих установок» – письменник, публіцист, блогер С.Дацюк). На глибоке переконання наших колег, у надрах інфікованого антиукраїнською пропагандою російського суспільства «живуть ідеї екстравертності, духовності, колективної відповідальності», до яких варто апелювати. Тому ефективним засобом протистояння багатоканальній (газети, радіо, телебачення, інтернет, реклама, телефон тощо), багатосуб’єктній та багатовекторній (направленій на різні цільові групи) інформаційної агресії російських ЗМІ є ведення концептуального конкурентного діалогу з інтелектуальною елітою країни сугестора.

5. Інтелектуальна контратака та елементи власної гри. Серед інструментів протистояння інформаційній агресії, рекомендованих вченими-мовознавцями для представників медіаресурсів, а також для «рядових інформаційної війни» (активних користувачів інтернету) особливе місце займають такі як широке обговорення помилок прецедентної (зокрема мовної та історичної) сфери, знаходження історичних та мовних паралелей і мислення за аналогією, а також прийоми творчого (інтелектуального) перегравання дійсності.

Використання цих прийомів, а також власна гра на випередження, елементами якої, зокрема є своєчасне заповнення інформаційного вакууму, популяризація досягнень українських вчених у всіх галузях (боротьба з інформаційними фантомами/ симулякрами Вікіпедії) та пояснення сутності сугестивних методик, допоможе стабілізувати ситуацію у суспільстві та забезпечить позитивний психоемоційний стан людей, які опинились заручниками інформаційної навали у важких умовах гібридної війни.

Інформаційне повідомлення підготовлене НДЧ Київського національного університету імені Тараса Шевченка за матеріалами, наданими виконавцями проекту – проф. Н.Слухай, проф. О.Снитко

Активними виконавцями зазначеного наукового проекту («Інформаційна агресія та захист інформаційного простору сучасної України») є викладачі кафедри російської філології - проф. О. Снитко (завідувач), проф. Н.Слухай, доц. О.Бондаренко, доцент кафедри стилістики та мовної комунікації О.Климентова, аспіранти, магістранти та студенти кафедри російської філології (А.Смолянська, О.Чезганов, С.Лібет, С. Гречка, М.Анісімова, Л.Стрельнік, В.Василенко та ін.).

Використані джерела:

1. О.Снитко. Аудіовізульні образні засоби сугестії в інтернет-комунікації: стратегії використання. – http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/53/22.pdf

2. О.Снитко Образ у процесі кодування, сприйняття та експлікації думки// Інтернет-комунікація в діяльності сектору безпеки: теоретико-прикладний аспект. Монографія.К., 2013.- с.261-281

3. Natalia Slukhai. The Semiotics od Consciental War in Modern Ukraine: Total Sign Suggestion and Means of Countersuggestion (англійською мовою) – Two volumes of "Ante Portas - Security Studies" Index Copernicus indexed academic journal - Are available to download from http://anteportas.pl/en/a/ - "ANTE PORTAS – Security Studies", No 1(6)/2016.

4. Natalia Slukhai. The Ukrainian Crisis and Its Significance for the International Security: military and political aspects - Two volumes of "Ante Portas - Security Studies" Index Copernicus indexed academic journal - Are available to download from http://anteportas.pl/en/a/ – р.62-68

5. Обговорення матеріалів круглого столу: «Інформаційна агресія та захист інформаційного суверенітету сучасної України: ресурси знакових систем: Хроніка // Мовознавство. – К., 2015. – №3. – С. 94-97. – ISSN 0027-02833. Інтернет-версію хроніки круглого столу: http://instpres.univ.kiev.ua/node/921

6. Про круглий стіл «Інформаційна війна в парадигмах лінгвістики впливу»(05.04.2016 р.)http://instpres.univ.kiev.ua/taxonomy/term/103

7. Н.В.Слухай. Симулякр як засіб сугестування споживача медіаінформації. – Слайди (переклад з польської мови). – 14 с.

8. Н.В.Слухай Інтернет-сугестія. Вербальні форми програмування поведінки людини в Інтернет-просторі // Інтернет-комунікація в діяльності сектору безпеки: теоретико-прикладний аспект. Монографія.К., 2013.- с.225-261

9. С.Дацюк. http://uainfo.org/blognews/483347-semanticheskaya-voyna-protiv-putinskoy-rossii.html, http://censor.net.ua/n323772