Майже кожен учасник нашої Конференції добре знає, чому вона носить ім'я Якуба Кароля Парнаса (1884-1949). Проте слід нагадати, що цей видатний вчений народився в Австро-Угорській імперії в селі Мокряни Дрогобицького району (нині – Україна), вивчав науки в Німеччині, Франції та Швейцарії, але після Першої світової війни вирішив працювати в Польщі. Він організував кафедру фізіологічної хімії Варшавського університету, а з 1920 р. і до 1939 року професор Парнас очолював кафедру медичної хімії на медичному факультеті університету у Львові. З усією справедливістю він вважається засновником польської біохімії. Це були найпродуктивніші роки його життя і роботи. Він створив відмінну команду учнів та колег, тісно співпрацюючи з європейськими вченими. Друга світова війна закінчила це щасливе життя. Через відомі події 1939 року Парнас став радянським громадянином, який жив і працював до 1941 року у Львові, що увійшов тоді до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. У червні 1941 року, перш ніж німецькі війська увійшли до Львова, він був евакуйований до Уфи, а потім до Москви. Деякий час в Уфі він співпрацював з нашим Інститутом біохімії, який nfrj; був евакуйований з Києва. 

Завдяки видатному внеску в біохімію, Парнас був високо оцінений в Радянському Союзі. Він був обраний до Академії наук і Академію медичних наук СРСР і був удостоєний найвищих нагород. Але це був СРСР при Сталіні, і 28 січня 1949 року Якуб Парнас був заарештований КДБ, а на наступний день помер у в'язниці КДБ через кризу цукрового діабету або серцевого нападу.

Дійсно, це була особиста трагедія, але й величезна втрата для світової науки. Професор Парнас був видатним біохіміком в галузі ензимології вуглеводного обміну та генерації енергії в організмі; він був першим, хто ввів ізотопний метод в дослідження обміну речовин тощо. Саме тому встановлення конференції його імені є нашою даниною цьому великому вченому та його особистості.

Перша Парнасівська конференція відбулася у Львові, Україна, в 1996 році. Ця конференція стала першим офіційним відзначенням пам’яті професора Якуба Парнаса. Відтоді учасники вирішили організовувати ці конференції кожні два роки, по черзі в Україні і Польщі.

З моменту першої Парнасівської конференції у Львові багато речей змінилося як у світі в цілому, так зокрема і в біології. Змінилась і сама конференція. За ці 22 роки конференція стала Міжнародним науковим форумом, організованим нині трьома товариствами – Українським біохімічним, Польським біохімічним та Ізраїльським товариством біохімії та молекулярної біології, але вона ніколи не розглядалася тільки як тристороння подія. Нині це – широка та відкрита Міжнародна конференція з особливим акцентом на молодих вчених – Форум молодих вчених «Біохімія і молекулярна біологія для інноваційної медицини». Саме з часу проведення останньої конференції у Вроцлаві в 2016 році Парнасівська конференція стала Форумом молодих вчених з фінансовою підтримкою FEBS в рамках FEBS3+Meeting.

Загальною думкою є те, що всі десять попередніх Парнасівських конференцій були успішними, і Оргкомітет висловлює глибоку вдячність професору Ростиславу Стойці (Львів, Україна), який ініціював Конференцію імені Парнаса, професору Анджею Джугаю та професору Йоланті Баранській - колишнім президентам Польського біохімічного товариства, професору Майклу Ейзенбаху, колишньому президенту Ізраїльського товариства біохімії і молекулярної біології, а також професору Ізраїлю Пехту - колишньому генеральному секретареві FEBS та професору Адаму Шевчику (Польща) – колишньому Раднику FEBS з конференцій – за підтримку та внесок в організацію Парнасівських конференцій.
Оргкомітет бажає всім учасникам Конференції плідного спілкування та приємного перебування в нашому чудовому Києві.