Ювілей Антарктичної станції Академік Вернадський

05.02.2021

Ювілей Антарктичної станції Академік Вернадський

6 лютого 2021 року виповнюється 25 років Антарктичній станції Академік Вернадський – визначальної дати для України й української науки. Цього дня чверть століття тому Україна повернулася до Антарктики, отримавши у дар від Великої Британії справжню перлину з-поміж антарктичних станцій – станція Фарадей дістала назву Академік Вернадський, і над нею замайорів український прапор.


6.02.1996: Фарадей – день заключний, Вернадський – день перший: знаменуючи присутність України в Антарктиці, над станцією Вернадський починає майоріти її Державний Прапор.

Фото з особистого архіву Г. Міліневського

Київський національний університет імені Тараса Шевченка взяв безпосередню участь у цій визначній науковій події, адже саме університетський науковий працівник д. ф.-м. н. Геннадій Міліневський прийняв 6 лютого 1996 року антарктичну станцію від останнього бейз-коммандера Фарадея Данкана Хейга та підняв на її щоглі український прапор.

Base Comander, 1996. Фото з особистого архіву Г. Міліневського

З цього часу розпочалася перша українська зимівля в Антарктиці під керівництвом Геннадія Міліневського – начальника і геофізика станції Академік Вернадський. Ця подія дала змогу українським вченим продовжити і започаткувати низку найактуальніших наукових досліджень світового рівня, зокрема у таких галузях знань як: фізика атмосфери, зміни клімату, геофізика, геологія, біологія.

Починаючи з 1947 року, довготривалі ряди спостережень озонового шару та озонової діри, іоносфери та магнітного поля Землі, дослідження з метеорології та змін клімату, які були продовжені на станції українськими вченими, і насамперед  науковцями Університету, мають неоціненне значення, оскільки дають змогу контролювати і прогнозувати майбутні стани нашої планети. Наукові працівники  Університету впродовж чверть століття працювали і продовжують працювати на Антарктичній станції Академік Вернадський під час зимівлі та літнього сезону.


Команда станції Академік Вернадський: перші зимівники, 1996. Фото з архіву Г. Міліневського


Геннадій Міліневський,  2 квітня 1996 року.

Фото з особистого архіву.

У числі наших університетських зимівників варто згадати фізиків Миколу Леонова, Олександра Колесника і Володимира Лозицького, біолога Михайла Головушкіна, геолога Анатолія Чернова, а також виконавців сезонних досліджень – біологів Ірину Козерецьку та Володимира Безрукова, геолога Валерія Морозенка.

Університет продовжує здійснювати супровід унікальних і майже цілодобових спостережень на станції Академік Вернадський за озоновою дірою у стратосфері над Антарктикою. Результати наукових досліджень опубліковані у високорейтингових міжнародних наукових часописах квартилю Q1 (до прикладу, Milinevsky, G., Evtushevsky, O., Klekociuk, A., Wang, Y., Grytsai, A., Shulga, V., Ivaniha, O. Early indications of anomalous behavior in the 2019 spring ozone hole over Antarctica. International Journal of Remote Sensing. 2020. 41(19). 7530--7540; https://doi.org/10.1080/2150704x.2020.1763497)


Спектрофотометр Добсон, 1995.  Геннадій Міліневський поруч із першовідкривачем

озонової діри всесвітньовідомим британським ученим Джонатаном Шенкліним.

Фото з особистого архіву Г. Міліневського


Спостереження на Добсоні (спектрофотометр 031, на якому було відкрито озонову діру), 1996.

Фото з особистого архіву Г. Міліневського

Від перших антарктичних експедицій і до нині вагомий внесок у розвиток досліджень флори і фауни Антарктики здійснюють наукові і науково-педагогічні працівники Інституту біології та медицини. Співробітники Інституту безпосередньо брали участь у зимівлях: доцент Лопарев С. працював у складі п’ятої української антарктичної експедиції у 2000-2001 рр., науковий співробітник Головушкін М. – у складі шостої української антарктичної експедиції у 2001-2002 рр.; доцент Трохимець В. – у складі дванадцятої української антарктичної експедиції у 2007-2008 рр., доцент Козерецька І. також працювала у складі тридцятої Польської антарктичної експедиції у 2005 р. У роботі сезонних експедицій брали участь доцент Алексієнко В. (1997), професор Войціцький В. і доцент Безруков В. (2003), доцент Козерецька І. (2005), професор Поліщук В. (2005, 2008), доцент Трохимець В. (2020). 

Тривалі дослідження флори та фауни Антарктики вченими Інституту біології медицини мають як наукові, так і практичні здобутки. Так, у результаті досліджень пігментованих форм мікроорганізмів прибережної Антарктики професоркою Тетяною Береговою виявлено перспективні для фармацевтичної промисловості біологічно активні речовини. Дослідницькою групою професора Олексія Савчука розроблено нові підходи до отримання перспективних біотехнологічних продуктів білкового походження з морських гідробіонтів Антарктичного регіону. У результаті досліджень професора Дмитра Лукашова надано оцінку ступеня і джерел забруднення токсичними хімічними елементами о.Галіндез, де розташовано Антарктичну станцію Академік Вернадський. Дослідницькою групою професорки Наталії Таран для з’ясування стратегій формування стрестолерантності рослин  за умов  глобальних кліматичних  змін проводяться дослідження адаптаційних реакцій фотосинтезуючих систем двох видів судинних рослин (Deschampsia antarctica E.Desv. та Сolobanthus quitensis (Kunth) Bartl.), які існують у суворому кліматі Антарктики.

Дослідження університетських наукових працівників привертають увагу світового наукового товариства, актуалізовані і багатолітні наукові  результати, і новітні спостереження. Адже озонова діра останніми роками стала мало передбачуваною – то швидко руйнується планетарними хвилями, як це було  2019 року і що було прогнозовано дослідницькою групою Геннадія Міліневського, то навпаки – має унікальну часову протяжність, як це сталося 2020 року, коли вона затягнулася лише 28 грудня замість листопадового періоду затягування.

Важливість антарктичних спостережень для України як наукової держави (лише тридцять країн світу проводять такі спостереження) підкреслює продовження на 2021-2023 роки Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці, у межах якої наукові працівники Університету виконуватимуть спостереження і наукові дослідження за трьома напрямами – з гідрометеорології, біології та геокосмічних досліджень.

В антарктичних наукових розвідках беруть активну участь молоді дослідники. Так, результати наукових досліджень випускника аспірантури Інституту геології, а нині наукового співробітника Наукового Антарктичного центру України Анатолія Чернова відображені у його дисертації доктора філософії «Георадарний метод при вирішенні задач інженерної геофізики, гідрогеології, гляціології», яку виконано під науковим керівництвом професора Сергія Вижви та захист якої відбудеться незабаром у лютому 2021 року. У цій роботі вперше застосовано георадарний метод для вивчення потужності льодовиків у районі антарктичної станції академік Вернадський.

Цими днями аспірантка фізичного факультету Університету Оксана Іваніга прямує до станції Академік Вернадський для оновлення програми спостережень та супроводження досліджень озонового шару, що буде відображено в її майбутній дисертації доктора філософії. Побажаємо їй спокійної протоки Дрейка наступного тижня, коли судно 7 лютого 2021 року з сезонною експедицією має відправитись з порту Пунта Аренаса (Чилі) до Антарктики.

ДАЛІ БУДЕ!

Utilitas, Honor et Gloria!

Матеріали підготували:

Геннадій Міліневський,   Дмитро Лукашов, Сергій Вижва,  Оксана Жилінська     


Повернутися до списку

Анонс подій

08.05.2024
МОН і ДНТБ запрошують на англомовний онлайн-курс від Research4Life
П'ятитижневий англомовний онлайн-курс з наукової комунікації, інформаційної грамотності та використання порталу Research4Life стартує 27 травня 2024 року. Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України запрошують науковців, викладачів та студентів взяти... детальніше...
06.05.2024
Лауреати премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – міста-героя Києва у 2024 році
детальніше...
24.04.2024
Фундація Польської Науки (FNP) оголосило четвертий конкурс програми “ДЛЯ УКРАЇНИ”
Фундація Польської Науки (FNP) оголосило четвертий конкурс програми “ДЛЯ УКРАЇНИ”. Завдяки цій ініціативі науковці з України можуть налагодити співпрацю з польськими колегами з метою проведення спільних досліджень у галузі гуманітарних і суспільних наук. детальніше...
08.04.2024
Конкурс на здобуття національної премії України імені Бориса Патона та премій Президента України для молодих вчених у 2024 році
http://www.kdpu-nt.gov.ua/ детальніше...
04.04.2024
Безкоштовні вебінари для українських вчених з питань використання платформ Web of Science та Scopus
У квітні 2024 року компанія Clarivate та Elsevieг продовжує проводити безкоштовні вебінари для українських вчених з питань використання платформ Web of Science та Scopus. Вебінари проводяться на платформі ZOOM українською та англійсько мовами. детальніше...
21.03.2024
Атестація наукових шкіл по напрямам
детальніше...
Всі події