«Творча постать Тараса Шевченка: традиції дослідження і сучасне прочитання»

12.03.2013 12 березня в Інституті філології відбулася щорічна науково-практична Шевченківська конференція. «Вже стало доброю народною традицією у березневі дні, коли явився світові Тарас Шевченко, ще й ще раз звертатися до постаті українського генія, його безсмертної духовної спадщини», - урочисто розпочав пленарне засідання директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. Він представив цьогорічних гостей конференції: проректора з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка к.філ.н., доц. Володимира Бугрова, декана факультету психології Київського університету проф. Івана Данилюка, директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка акад. Миколу Жулинського, його заступників – Сергія Гальченка та Миколу Сулиму. У пленарному засіданні також взяли участь професори Інституту філології – Тарас Кияк, Олександр Астаф’єв і доц. Світлана Задорожна.
Філософський напрям шевченкознавчих студій представив на засіданні Володимир Бугров. У своїй доповіді «Філософська лектура Тараса Шевченка» проректор зосередив увагу на теоретичній літературній базі, що стала підгрунтям для формування світогляду письменника. Доповідач торкнувся питань філософської спадщини епох просвітництва і романтизму, а також набутків теологічного письменства тогочясся. «Отже, філософія національного та особистого буття Тараса Шевченка є абсолютно оригінальною за змістом і спрямуванням», - зробив висновок Володимир Анатолійович.

Перші спроби інтерпритації психології творчості Тараса Шевченка проаналізував у своїй доповіді Іван Данилюк. Зокрема, в поле його зору потрапили праці Івана Франка, Степана Балея та Миколи Шлемкевича. «Вивчення творящої природи генія є головною метою психології творчості», - зазначив Іван Васильович. Особливістю підходу Івана Франка до аналізу Шевченкового слова було використання популярної на той час асоціативної експериментальної психології. Натомість Степан Балей у працях 1916 і 1925 років послуговувався вже класичним психоаналізом З.Фрейда, віднайшовши, таким чином, у творчості Шевченка чотири основні мотиви: ендиміонський, фемінізм, містицизм і мотив трійці. Крізь юнгеніанську концепцію колективного несвідомого «пропустив» Шевченкову спадщину Микола Шлемкевич. Завершуючи свою доповідь, Іван Данилюк резюмував, що нині найбільш дослідженим залишається свідоме «Я» Тараса Шевченка.

Мову про «невідчитаність» Шевченка сьогодні вела доцент кафедри історії української літератури та шевенкознавства Світлана Задорожна. Доповідач закликала не розділяти у площині духовного аристократизму таких вольнолюбивих українських мислителів світового масштабу, як Шевченко, Куліш і Костомаров. Адже саме вони своїми життями і творчістю «наближали пришестя Апостола науки» і вважали, що «відродження України почнеться з преображення людини».
Іншими темами виступів були «Сучасне шевченкознавство: проблеми без підсумків» Сергія Гальченка, «Переклади «Кобзаря» Т.Шевченка німецькою мовою» Тараса Кияка та «Творчість Т.Шевченка й А.Міцкевича: феноменологічний діалог культур» Олександра Астаф’єва.

Урочистим моментом засідання стала коротка презентація двох томів «Шевченківської енциклопедії», укладеної колективом Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка. «Це намагання осягнути все, що пов’язане з Тарасом Шевченком – його життєвим і творчим шляхами, малярською спадщиною, зв’язки і способи відзначення його пам’яті», - сказав Микола Жулинський і подарував два комплекти книжок директору Інституту філології і кафедрі історії української літератури та шевченкознавства.
У роботі конференції взяло участь понад 180 науковців з усіх куточків України. Після пленарного засідання розпочалася робота секцій із трьох основних напрямів дослідження: літературознавчого, фольклористичного та перекладацького.
Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології.
http://www.univ.kiev.ua/news/4233


Повернутися до списку

Анонс подій

11.01.2022
Стартував конкурс українсько-ізраїльських науково-дослідних проєктів на 2022-2023 роки
З 11 січня до 15 березня 2022 року Міністерство освіти і науки України та Міністерство інновацій, науки і технологій Держави Ізраїль оголошують конкурс спільних науково-дослідних проєктів на 2022-2023 роки.
детальніше...
11.01.2022
14 січня 2022 року о 15:00 вебінар "Горизонт Європа. Як подати проєктну заявку"
Спікер: Іван Кульчицький, Президент ГО Агенція Європейських Інновацій,  керівник НКП “Інформаційні та комунікаційні технології”. В ході заходу будуть представлені основні формальні процедури підготовки і подання проєктної заявки на конкурси програми Горизонт Європа. детальніше...
31.12.2021
Про затвердження переліків проєктів МОН України на 2022 рік
Повідомляємо про затвердження переліку проєктів фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок та переліку проєктів молодих вчених детальніше...
15.12.2021
Національний фонд досліджень України за інформаційної підтримки Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України має честь оголосити про комунікаційний захід «Наукова SuperNova»

Національний фонд досліджень України за інформаційної підтримки  Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України має честь оголосити про комунікаційний захід «Наукова SuperNova», який транслюватиметься 20.12.2021 о 15.00 годині

детальніше...
09.12.2021
Тренінг «Горизонт Європа: пошук партнерів, написання проєкної пропозиції, формування бюджету», 17 грудня 2021 року
Тренінг «Горизонт Європа: пошук партнерів, написання проєкної пропозиції, формування бюджету», який 17 грудня 2021 року з 15.00 до 17.00 будуть проводити експерти програми Горизонт Європа (https://www.facebook.com/uancphe) детальніше...
09.12.2021
Вебінар «Горизонт Європа: актуальні конкурси, умови участі», 13 грудня 2021 року
Вебінар «Горизонт Європа: актуальні конкурси, умови участі», який 13 грудня 2021 року з 15.00 до 18.00 будуть проводити експерти програми Горизонт Європа (https://www.facebook.com/uancphe) за фінансової підтримки Міністерства освіти і ... детальніше...
Всі події