30.04.2013 Негативні новини не викликають внутрішньої агресії у телеглядачів, однак спричиняють значну тривожність і помітне погіршення настрою, які за певних умов можуть переходити у хворобливі стани психіки. Це засвідчують результати дослідження, проведеного Інститутом Журналістики та Інститутом біології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Як відзначається у повідомленні Інституту журналістики, дослідження в рамках підготовки до написання кандидатської дисертації проводив аспірант інституту Юрій Гаврилець (науковий керівник професор Володимир Різун) спільно з Інститутом біології КНУ імені Тараса Шевченка.

Під час дослідження студентам демонструвалися три різні за емоційним навантаженням відеодобірки. Основним матеріалом дослідження була добірка з п’яти негативних повідомлень телевізійних новин. Для вивчення медіавпливів було використано різні методики, зокрема, вимірювання частоти серцебиття, фіксація мімічної активності та емоційно-психологічних реакцій.

Темою дослідження стали короткотривалі медіаефекти, які не контролюються свідомістю людини, – відзначають автори дослідження. – Висновок однозначний: короткотривалі медіаефекти в аудиторії завжди присутні при перегляді телематеріалів, інша річ, наскільки довго вони «зберігаються» у часі, за яких умов накопичення тих самих коротких психофізіологічних реакцій призводить до рефлексії у свідомість і змінює поведінку людини. Ці та інші питання залишаються ще не дослідженими».

Подібні дослідження з використанням методу шкірно-гальванічного рефлексу раніше проводилися Володимиром Різуном, результати дослідження викладено у його кандидатській дисертації «Визначення теми тексту: проблема редакторського аналізу».

«Короткотривалі реакції на медіа – це ті цеглини, які лежать в основі масштабної картини медіавпливів на масову аудиторію. Вони мають накопичувальний характер, їхнє глибоке «проростання» у поведінку та свідомість, психоемоційну сферу людини залежить від багатьох чинників, але сам факт існування короткотривалих медіаефектів дає підставу вести пошуки впливу мас-медіа на людей та в інших аспектах», – вважає Юрій Гаврилець.

Подібні дослідження університет планує проводити і надалі. За словами директора Інституту журналістики Володимира Різуна, вони значно збагатять розуміння медіавпливів. Так, створюється наукова група, яка проводитиме вивчення явища медіавпливу на стикові теорії та історії соціальних комунікацій, психофізіології й соціології.

Результати, які отримав Юрій Гаврилець, було оприлюднено на 17-й Міжнародній конференції з неврології та психіатрії «Стрес і поведінка» у Росії, 18-й Міжнародній конференції із неврології та психіатрії «Стрес і поведінка» у Новому Орлеані, США, а також на 6-й Міжнародній науковій конференції «Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології» у Києві. http://osvita.mediasapiens.ua/material/17811

http://www.univ.kiev.ua/news/4460