Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

22.09.2022
Безкоштовний курс вебінарів з підвищення кваліфікації від УкрІНТЕІ
з 4 жовтня по 8 листопада 2022 р. Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» планує провести безкоштовний курс вебінарів з підвищення кваліфікації на тему «Трансформація науки в бізнес: можливості для комерціалізації» детальніше...
20.09.2022
Запрошення до безкоштовної публікації
Продовжується набір статей до фахового наукового журналу «Право і безпека». Це журнал із відкритим доступом, який відповідно до Переліку наукових фахових видань України належить до категорії «Б», метою якого є поширення результатів наукових досліджень як теоретичного, так і практичного характеру в г... детальніше...
16.09.2022
Триває приймання заявок та матеріалів для участі у Міжнародній благодійній науково-практичної конференції «Молодіжна наука заради миру та розвитку»
До 21 жовтня 2022 року триває приймання заявок та матеріалів для участі у Міжнародній благодійній науково-практичної конференції «Молодіжна наука заради миру та розвитку», яка проходитиме в онлайн-форматі 9-11 листопада. детальніше...
12.09.2022
Перша міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2022»
Міністерство освіти і науки України запрошує взяти участь у I-ій Міжнародній конференції «Відкрита наука та інновації в Україні 2022» (OSICU 2022), яка проводиться Державною науково-технічною бібліотекою України та відбудеться 27-28 жовтня 2022 року. Захід відбудеться в онлайн режимі з викор... детальніше...
08.09.2022
Конкурс «Science, She Says!»
Мета Конкурсу - відзначення молодих вчених жінок, які зробили значний внесок у розвиток двостороннього наукового співробітництва в будь-якій галузі науки та технологій детальніше...
25.08.2022
Засідання науково-технічної ради КНУ: підсумки 23 серпня
У ході онлайн-зустрічі члени науково-технічної ради закцентували увагу на правилах та нововведеннях вступної кампанії до аспірантури (ад’юнктури) й докторантури, а також обговорили результати моніторингу серії наукових періодичних видань «Вісник КНУ імені Тараса Шевченка».

детальніше...
Всі події