Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

27.11.2023
Програма для молодих дослідників від APS 2024
З 2015 року Американське фізичне товариство (American Physical Society, APS) та Міжнародний форум з фізики (Forum on International Physics, FIP) заснували Програму для видатних студентів (DS), щоб надати перспективним молодим дослідникам за межами США фінансову підтримку для ... детальніше...
23.11.2023
Конкурс наукових проєктних концепцій «Відродження та інноваційний розвиток України»
Український реконструкційний фонд та Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України оголосили про початок конкурсу наукових та студентських проєктних концепцій «Відродження та інноваційний розвиток України».
детальніше...
01.11.2023
Науковий марафон «Об'єднані наукою»
До Всесвітнього дня науки в ім'я миру та розвитку 14-24 листопада 2023 року відбудеться науковий марафон «Об'єднані наукою». детальніше...
01.11.2023
SI Baltic Sea Neighbourhood Programme Cooperation projects
15 листопада 2023 року Swedish Institute відкриває новий конкурс проєктів SI Baltic Sea Neighbourhood Programme - Cooperation projects. детальніше...
26.10.2023
Вебінар для учасників конкурсу «Спільні українсько-швейцарські проєкти з виконання наукових досліджень: Конкурс проєктів 2023»
31 жовтня 2023 року об 11:00 (за київським часом) відбудеться вебінар для учасників конкурсу «Спільні українсько-швейцарські проєкти з виконання наукових досліджень: Конкурс проєктів 2023». детальніше...
09.10.2023
Вебінар в рамках програми MSCA4Ukraine: Принципи та практики відкритої науки
25 жовтня 2023 року MSCA4Ukraine запрошує відвідати вебінар, головною темою якого стануть принципи та практики відкритої науки ЄС. Також під час вебінару буде розглянуто, як відкрита наука може сприяти зміцненню української вищої освіти та дослідницького сектору детальніше...
Всі події