1. Назва наукової школи: «Наукова школа істориків-міжнародників».

2. Дійсні наукові керівники школи: професори Б.М. Гончар, В.І. Яровий.

3. Дата і місце заснування: Переоформлена в 2013 р. на базі об’єднання раніше діючих 2 наступних наукових шкіл: історичного слов’янознавства та істориків-міжнародників у зв’язку з тим, що їх кількісний склад по одинці не підпадав під параметри «Положення про наукові школи».

4. Засновники наукової школи: професори Т.Д. Флоринський, М.Ф. Владимирський–Буданов, В.Я. Яроцький, Ф.Я. Фортинський, В.Я.Тарасенкий.

5. Науковий потенціал (не менше 5 докторів наук, не менше 10 кандидатів наук (штатні працівники університету або сумісники на 01.09.2013 р.).

6. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. Основними напрямами наукової діяльності школи, де її представники здобули визнаних успіхів як в Україні, так і за її межами, є: вивчення систем міжна­родних відносин, їхніх концепції та доктрин в нову та новітню добу; проблеми розвитку країн Азії та Африки; геополітичні концепції ХХ ст.; дослідження особливостей двосторонніх міждержавних відносин; американістика, нова та новітня історія європейських та азіатських країн; проблеми європейської інтеграції. Основним досягненням школи є те, що вона стала одним з визнаних в Україні центром, який проводить вагомі й висококваліфіковані дослідження з проблем американістики, германістики, ролі і місця Китаю в сучасній історії та політиці, європейської інтеграції, історії та політики країн Скандинавії, глобальних проблем світу і азіатського регіону зокрема, комплексу питань історії та розвитку міжнародних відносин. Також представниками школи досліджується історія слов'янських народів в контексті становлення і розвитку українсько-європейських стосунків; особливості та характерні риси державно-політичних та культурно-конфесійних систем, в рамках яких складалася історія польського, чеського, словацького та південносло­в'янських народів; розробляються нові підходи до вивчення етногенезу слов'ян, еволюції їхньої по­літичної структури та інституту влади, християнізації, форм боротьби за власну самобутність та зовнішньополітичну самостійність, соціокультурних процесів в регіоні, формування слов'янських держав, націй, а також складні і багатогранні відносини між сло­в'янськими країнами на сучасному етапі.

7. Місце у світовій науці. Про рівень науковців школи та їх визнання на міжнародній арені свідчить той факт, що з 5-х урядових стипендій США ім. У. Фулбрайта (найпрестижніший урядовий грант США), які були здобуті науковцями історичного факультету починаючи з 1991 р., всі були отримані представниками школи (Н.Д. Городня, Т.А. Грищенко, О.Ю. Комаренко, А.О. Руккас, М.А. Таран).

Затверджено вченою радою факультету (інституту) «29» серпня 2013 р.