"Фізичні процеси в зірках і галактиках"

1. Назва наукової школи: Фізичні процеси в зірках і галактиках

2. Дійсний науковий керівник школи: д.ф.м.н., головний н.с. Любімков Л.С., д.ф.м.н., зав. Лабораторією позагалактичних досліджень та гамма-астрономії Сєргєєв С.Г.

3. Дата та місце заснування 1950 р. на базі Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР.

4. Засновник наукової школи – академік Григорій Абрамович Шайн.

5. Науковий потенціал*. 6 докторів наук, 16 кандидатів наук.

п/п

Фамілія, им’я, по-батькові

Науковий ступінь

Наукове звання

Посада

01.

Любімков Леонід

Сергійович

доктор

ф.-м.н.

Ст. наук. співр.

Головний науковий співробітник

02.

Сєргєєв Сергій

Геннадійович

доктор

ф.-м.н.

Ст. наук. співр. Заслужений діяч науки і техніки АР Крим

Зав. лаб.

03.

Гершберг Роальд

Євгенійович

доктор

ф.-м.н.

Професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Головний науковий співробітник

04.

Пронік Іраїда

Іванівна

доктор

ф.-м.н.

 

Провідний науковий співробітник

05.

Петров Петро

Петрович

доктор

ф.-м.н.

Ст. наук. співр.Заслужений діяч науки і техніки Укпаїни

Провідний науковий співробітник

06.

Павленко Олена

Петрівна

доктор

ф.-м.н.

Ст. наук. співр. Заслужений діяч науки і техніки АР Крим

Провідний науковий співробітник

07.

Антонюк Кирила

Анатолійович

к.ф.-м.н.

Ст. наук. співр. Заслужений діяч науки і техніки АР Крим

Заст. Директора з наукової роботи

08.

Бакланов Олексій

Володимирович

к.ф.-м.н.

 

Вчений секретар

09.

Бутковська Варвара

Володимирівна

к.ф.-м.н.

 

Науковий співробітник

10.

Гранкін Костянтин

Миколайович

к.ф.-м.н.

Заслужений діяч науки і техніки АР Крим

Зав. лаб.

11.

Мкртичян Давид

Єгишевич

к.ф.-м.н.

Ст. наук. співр.

Провідний науковий співробітник

12.

Плачинда Сергій

Іванович

к.ф.-м.н.

 

Провідний науковий співробітник

13.

Полосухіна-Чуваєва Ніна Савелівна

к.ф.-м.н.

 

Старший науковий співробітник

14.

Рачковська Тамара

Михайлівна

к.ф.-м.н.

Ст. наук. співр.

Старший науковий співробітник

15.

Ростопчина-Шаховська

Алла Миколаївна

к.ф.-м.н.

Ст. наук. співр., заслужений діяч науки і техніки АР Крим

В.о. директора

16.

Тарасова Таісія

Миколаївна

к.ф.-м.н.

Ст. наук. співр.

Старший науковий співробітник

17.

Тарасов Анатолій

Євгенович

к.ф.-м.н.

 

Провідний науковий співробітник

18.

Бондар Наталя

Іванівна

к.ф.-м.н.

Ст. наук. співр.

Старший науковий співробітник

19.

Шаховськой Дмитро

Миколайович

к.ф.-м.н.

 

Провідний науковий співробітник

20.

Пронік Володимир

Іванович

к.ф.-м.н.

Ст. наук. співр., заслужений діяч науки і техніки АР Крим

Провідний науковий співробітник

21.

Шарипова Лілія

Михайлівна

к.ф.-м.н.

 

Науковий співробітник

22.

Алєксєєв Ілля

Юрійович

к.ф.-м.н.

 

Провідний науковий співробітник

*штатні працівники університету або сумісники станом на 1.09.2013р.

6. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи.

Засновником цієї школи був академік Г.А. Шайн (1892-1956), перший директор Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР. Його роботи по зіркам нашої Галактики і емісійним туманностям в нашій Галактиці та в інших галактиках, які були виконані в 1940-х і в першій половині 1950-х р.р., заклали основи школи (див. Г.А. Шайн «Обрані праці», Київ, «Наукова Думка», 2012). За минулі з тих пір шість десятиліть школа, заснована Г.А. Шайном, отримала в НДІ «КрАО» потужний розвиток. Особливо слід відзначити значний внесок, який внесли в 1960-1970 р.р. у окремі напрямки (хімічний склад зірок, магнітні поля на зірках) академіки О.О. Боярчук і А.Б. Сєвєрний. В даний час в роботах школи беруть участь 6 докторів фіз.-мат. наук, 16 кандидатів фіз.-мат. наук, і 15 молодих наукових співробітників без ступеня, усі вони є співробітниками НДІ «КрАО». Учасниками школи Шайна був опублікований ряд монографій, у тому числі (за останні роки):

01. Л.С.Любімков «Хімічний склад зірок: метод і результати аналізу», Одеса, «Астропринт», 1995. (Використовується в якості підручника студентами-астрономами ряду університетів України та Росії).

02. Р.Є.Гершберг «Активність сонячного типу зірок головної послідовності», Одеса, «Астропринт», 2002. (Перекладена англійською мовою і видана у вид. Springer)).

03. І.І.Пронік «Галактика NGC 1275 - ядро ​​скупчення галактик в сузір'ї Персея », Москва, Физфак МДУ, 2013.

04. В.В. Бутковська, В.М. Кувшинов и С.І. Плачинда «Магнетизм зірок», Навчальний посібник для кваліфікаційного рівня магістра. Сімферополь. 2012. С.50.

05. Н.С.Полосухіна «Кримська астрофізична обсерваторія: заснування, становлення, розквіт », Сімферополь, Бізнес-Інформ, 2011.

06. І.Ю. Алєксєєв «Заплямовані зірки малих мас », Одеса, Астропринт, 2001.

07. E.P. Pavlenko. «The sources of a "dark matter" in cataclysmic variables» in «Dark Matter: Astrophysical Evidences and Numerical Simulations». Академперіодика, Київ (в друці).

08. S.G. Sergeev. «Determination of Lags Between Variations in the B, V, R, and I Bands in Active Galactic Nuclei» in «AGN Variability from X-Rays to Radio Waves». ASP Conference Series, Vol. 360, Proceedings of the conference held 14-16 June, 2004 at Crimean Astrophysical Observatory in Crimea, Ukraine. Eds. C. Martin Gaskell, Ian M. McHardy, Bradley M. Peterson and Sergey G. Sergeev. San Francisco: Astronomical Society of the Pacific, 2007.

В останні роки особливо активно розробляються наступні напрямки:

1) Еволюція хімічного складу молодих зірок.

2) Магнітні поля на зірках різних типів.

3) Спалахи на зірках і активність сонячного типу.

4) Активні процеси в подвійних зірках і зірках з протопланетними дисками.

5) Активні ядра галактик.

Найважливіші результати за останні три роки.

Дослідження еволюції хімічного складу молодих зірок проводилося конкретно для надгігантів класів А, F і G. Були використані спектри високої роздільної здатності, отримані спільно кримськими й американськими астрофізиками на обсерваторії Мак Дональд Техаського університету США. Виконано аналіз змістів двох ключових хімічних елементів - літію й азоту, які служать індикаторами еволюції зірок. Виявлено надлишок змісту азоту в 2-5 разів у порівнянні із Сонцем і великі варіації вмісту літію, пов'язані з положенням зірки на еволюційному треку. Уперше проведене коректне порівняння із пророкуваннями теорії. Основні результати опубліковані в трьох статтях в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society ( MNRAS, ІФ = 4.9) (Lyubimkov et al., 2010, 2011, 2012).

У співпраці із вченими з ГАО та Апачі Поінт Обсерваторії визначено швидку синхронізацію орбітально-осьового руху білого карлика у системі асинхронного поляра BY Cam, показано, що вона за порядком величини така ж, як і у іншого поляра V1500 Cyg. Знайдено зміну пульсаційних мод у акрецуючого білого карлика у катаклізмічній системі EZ Lyn. У співпраці з японськими колегами вперше виявлено еволюцію прецесії акреційного диску у близько 20 катаклізмічних зорь. Вперше показано, що у катаклізмічної зорі V503 Cyg акреційний диск перестав прецесіювати, що, можливо, збільшило інтервал між вибухами. Відкрито нову катаклізмічну зорю - поляр з ультракоротким періодом.

Виконуються багаторічні спектро-поляриметричні спостереження вибірки молодих зірок пізніх спектральних класів. Одні об'єкти вибірки продовжують активно взаємодіяти зі своїми протопланетними дисками, інші - уже втратили свої диски в результаті формування планетних систем. Основна мета проекту - дослідження структури магнітного поля молодих зірок і уточнення ролі магнітних полів у процесах взаємодії між молодою зіркою й диском. Оригінальні спектро-поляриметричні спостереження виконуються з використанням спектро-поляриметрів Narval і ESPaDOnS, які встановлені на телескопі ім. Бернарда Ліота (TBL) і Канадо-Франко-Гавайському телескопі (CFHT) відповідно. До теперішнього часу досліджено три об'єкти: V410 Tau (2010 MNRAS, V. 403, P. 159S), AA Tau (2010 MNRAS, V. 409, P. 1347D) и V2129 Oph (2011 MNRAS, V. 412, P. 2454D).

Знайдено, що в перші 10 мільйонів років еволюції молоді зірки з масами від 0.3 до 3 мас Сонця зберігають приблизно постійну кутову швидкість, що свідчить про існування ефективного механізму регулювання кутового моменту. Знайдено, що питомий кутовий момент молодої зірки залежить як від внутрішньої будови зірки, так і від темпу акреції речовини. Знайдено, що магнітна акреція речовини на поверхню молодої зірки призводить до зміни структури хромосфери в області, навколишньої до акреційної колонки, тобто акреція речовини є додатковим механізмом нагріву хромосфери молодих зірок. Вперше виявлена складна структура протопланетних дисків у ряду молодих зірок.

Знайдено теплове інфрачервоне випромінювання унікальної протопланетної системи перехідного віку RZ Psc. В купі з раніше визначеними нами характеристиками змінності оптичного випромінювання системи, воно вказує на існування в системі пилового кільця радіусом 0.5 астрономічних одиниць, що постійно підживлюється пилом, вірогідне джерело якого – зіткнення в активному астероїдному поясі. («Active asteroid belt causes the UXOR phenomenon in RZ Piscium» W.J. de Wit, V.P. Grinin, I.S. Potravnov, D.N. Shakhovskoi, A. Muller, M. Moerchen Astronomy and Astrophysics (ІФ = 4.587) 553, L1).

За публікаціями останніх 10-15 років складений Каталог зірок-карликів з різними проявами активності сонячного типу: об'єктів з темними плямами, з водневою та кальцієвої хромосферної емісією, зі швидкоплинними спалахами в різних діапазонах довжин хвиль, з радіо і рентгенівським випромінюванням зоряних корон.

У K0 гіганта g1 Leo виявлена планета масою msini = 8.78 юпітеріанських мас, що обертається з періодом 426 днів по ексцентричній орбіті з піввіссю 1.19 AU.

Продовжено вивчення слабкого магнітного поля жовтого гіганта Поллукса (бета Близнюків). Уточнені характеристики магнітного диполя зірки. Фазова крива зміни поздовжнього компонента магнітного поля з періодом обертання зірки коливається з амплітудою ±0.3 Гс. Виявлено кілька значень магнітного поля, що значимо відхиляються від модельної кривої диполя, і досягають величин ±1.5 Гс. Для цих значень були отримані модельні оцінки параметрів уніполярних плям, спливання магнітного поля яких в атмосфері зірки дало б спостережувані відхилення.

Зроблено нові надійні оцінки розмірів області BLR ядра галактики Mrk 6 та маси центральної чорної діри для цього ядра. Аналіз часу запізнення в залежності від довжини хвилі профілю лінії Hβ свідчить на користь присутності радіального падіння газу крім обертання. Положення ядра галактики Mrk 6 на діаграмі маса-світність відповідає темпу акреції 1% від границі Еддінгтона і підтверджує висновок про низький темп акреції для АЯГ з широкими двогорбими профілями ліній.

Вперше за лінією HeII λ4686 отримана надійна оцінка запізнення для АЯГ типу NLS1. Розмір області світіння цієї лінії виявився набагато меншим, ніж для лінії Hβ. Оцінки маси чорної діри отримані за обома лініями гарно узгоджуються. З цього випливає, що лінія HeII світиться в тій же системі газу що і Hβ. На відміну від інших ліній високого потенціалу іонізації, лінія HeII не показує ніяких ознак витікання газу. Тому її можна використовувати для вимірювання мас чорних дір в АЯГ.

Розпочато роботу над аналізом зв'язку між випромінюванням АЯГ в оптичному і рентгенівському діапазонах та його інтерпретації в рамках різних моделей.

Зроблено огляд методів вимірювання напруженості магнітного поля блазарів. Наведено деякі приклади таких вимірювань використовуючи дані спостережень.

Виконано огляд даних про фотосферну і рентгенівську активності FM зірок з метою виявлення особливостей активності у зірок типу BY Dra. У максимумі циклу площі активних областей на цих зірках в 20-40 разів більше, ніж на Сонці. Значення Lx/Lbol, що характеризують потужність рентгенівського випромінювання, у зірок типу BY Dra в 102 - 103 більше, ніж у Сонця.

За трирічний період (2010 - 2012 р.р.) з цієї тематики було опубліковано 125 статей і 38 публікацій у матеріалах конференцій (всі ці статті та публікації входять до наукометричних баз даних). Значна частина зазначених статей опублікована в зарубіжних журналах з високим імпакт - фактором, зокрема: в Astrophysical Journal (ІФ 6,024), Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (ІФ 4,9), Astronomy and Astrophysics (ІФ 4,587), РАІО (2,438).

Протягом останніх п'яти років співробітники наукового колективу, що становить дану школу, організували і провели кілька міжнародних конференцій, наприклад:

01. «The UX Ori type stars and related topics» (Ялта, травень 2008 р.).

02. «Interacting Binaries: Accretion and Synchronization» (НДІ КрАО, червень, 2008 р.).

03. «Зіркові атмосфери: фундаментальні параметри зірок, хімічний склад і магнітні поля» (НДІ КрАО, червень 2012 р.).

04. «Телескоп Zeiss-50”: перші сто років на службі астрономії» (НДІ КрАО, вересень 2012 р.).

Про високий рівень наукового колективу, що становить дану школу, говорить також той факт, що досягнення представників школи Шайна отримали широке громадське визнання. Зокрема, Р.Є. Гершберг і П.П. Петров удостоєні звання «Заслужений діяч науки і техніки України»; Р.Є. Гершберг є кавалером ордену «За заслуги» III ступеня; Р.Є. Гершберг і О.П. Павленко - лауреати Премії ім. Барабашова Президії Національної Академії Наук України; ряд співробітників удостоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки АР Крим»; Д.М. Шаховськой, К.А. Антонюк і А.В. Бакланов отримували стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених. К.А. Антонюк і А.В. Бакланов – грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених. Премією Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних и прикладних досліджень та науково - технічних розробок відзначені К.А. Антонюк і А.В. Бакланов. О.П. Павленко, Т.М. Тарасова, П.П. Петров, К.М. Гранкін, С.А. Аретеменко отримували гранти для проведення спільних досліджень в Японії, Франції, Швеції, Словаччині. Роботи А.М. Ростопчиної-Шаховської та Д.М. Шаховського (із співавторами) були визначені премією міжнародного академічного видавництва «Наука» (Росія).

Р.Є. Гершберг, П.П. Петров, Л.С. Любімков, К.А. Антонюк, С.Г. Сергеев, О.П. Павленко є членами Спеціалізованої ради Д 26.001.47 по захисту докторських і кандидатських дисертацій. Л.С. Любімков, а потім П.П. Петров протягом ряду років були членами Експертної ради з астрономії ВАК України. П.П. Петров є членом експертної ради Департаменту атестації кадрів МОН України.

По напрямку школи Шайна до наукової діяльності залучаються студенти Таврійського Національного Університету (Сімферополь). Протягом останніх трьох років під керівництвом учасників школи (Д.М. Шаховськой, С.Г. Сєргєєв, П.П. Петров, О.П. Павленко) підготовлено 9 курсових і 7 дипломних (магістерських) робіт.

Багато учасників школи Шайна керують щорічною літньою практикою студентів 2-5 курсів різних університетів України (Львів, Одеса, Харків, Київ, Сімферополь) і Росії (Казань, Москва, Санкт-Петербург). У науковій роботі школи беруть активну участь аспіранти та здобувачі.

7 . Місце у світовій науці.

Школа кримських астрофізиків, що бере свій початок від академіка Г.А. Шайна, широко відома не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Публікації співробітників, що складають науковий колектив даної школи, користуються широкою популярністю у світовому астрономічному співтоваристві. На ці роботи достатньо часто посилаються інші автори, про що говорить досить високий індекс Хірша (Н-індекс) більшості співробітників. Наведемо свіжі приклади Н-індексу: Сєргєєв С.Г. (Н = 19), Пронік В.І. (Н = 15) , Павленко О.П. (Н = 15) , Гранкін К.М. (Н = 15) , Тарасов А.Є. (Н = 13).

Деякі співробітники, що мають високий авторитет серед закордонних астрономів, запрошуються як експерти для рецензування наукових статей у провідних журналах, таких як Astrophysical Journal, Astronomy and Astrophysics (С. Г. Сергєєв, Л.С. Любімков, П.П. Петров , Р.Є. Гершберг, О.П. Павленко, К.М. Гранкін та ін).

П.П. Петров та О.П. Павленко за запрошенням колег читали курси лекцій в університетах Швеції, Фінляндії , Іспанії, Японії та Словаччині.

Багато теорій, розроблених співробітниками школи, визнані у світі та є фундаментом сучасних досліджень з фізики Ве зірок, магнітних полів, активних ядер галактик, зірок з протопланет ними дисками, молодих зірок. Теорії та методики досліджень, розроблені учасниками школи, стали загальновизнаними у світі та отримали своє продовження у роботах як членів школи, так й зарубіжних колег.

8 . Міжнародні зв'язки.

Співробітники НДІ «КрАО», які складають науковий колектив школи, тісно співпрацюють із зарубіжними астрономами.

Л.С. Любімков протягом 16 років співпрацює з Техаським університетом США (the University of Texas at Austin ); він та його учні неодноразово виїжджали до США, щоб брати участь в спектральних спостереженнях зірок на телескопі 2.7 м обсерваторії Мак Дональд цього університету, а також для написання спільних робіт. Опубліковано цілий ряд робіт у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society у співавторстві з астрономами обсерваторії Мак Дональд.

С.Г. Сєргєєв продовжує міжнародний моніторинг ряду Активних ядер галактик (АЯГ) спільно з обсерваторією MDM (США), університетом штату Огайо (США), Dominion Astrophysical Observatory (Канада) та іншими науковими обсерваторіями та інститутами. У рамках договорів про співпрацю отримано технічну допомогу – ПЗЗ-фотометри й ПЗЗ-камери для проведення спостережень.

П.П. Петров протягом 20 років співпрацює із Стокгольмським університетом (Швеція), він неодноразово брав участь у спостереженнях на 2.5 - м телескопі Нордік (о. Ла Пальма, Іспанія), результати цих спільних робіт регулярно публікуються в європейському журналі Astronomy & Astrophysics.

К.М. Гранкін багато років співпрацює з Інститутом планетології і астрофізики університету Греноблю (ІПАГ) ім. Ж. Фур'є (Франція). У рамках цієї співпраці підписано договір між НДІ «КрАО» КНУ (Україна) і ІПАГ (Франція) про довготривалі спільні спостереження молодих зірок і планет. Для успішної реалізації цього договору Центр Наукових Досліджень Франції надав грант для придбання сучасного ПЗЗ-фотометру, який встановлено на телескопі АЗТ-11 (НДІ «КрАО» КНУ) на початку серпня 2013р.

А.М. Ростопчина-Шаховська і Д.М. Шаховської плідно співпрацюють з колегами з Пулковської обсерваторії (Росія). Д.Є. Мкртічян більше 10 років досліджує екзопланети спільно з колегами з Ізраїлю та Тайваню. Для подальшої співпраці підписано договори, у рамках яких отримано технічну допомогу для телескопів РК-800 і ЗТШ.

Розроблений С.І. Плачиндою магнітограф успішно працює у Південній Кореї і Мексиці, що дозволяє проводити більш комплексні дослідження магнітних полів зірок.

Співробітниками НДІ «КрАО», що входять до колективу школи, здійснюється також тісна співпраця з різними світовими організаціями. Серед них: корейський астрономічний інститут космічних досліджень (KASI); Астрономічній інститут Санкт-Петербурзького університету; Державний Астрономічній Інститут ім. П.К. Штернберга Московського Державного Університету; Астрономічний інститут Академії наук Словаччини; Department of Astronomy, The Ohio State University, США; Університет Західного Кентуккі, США; Стокгольмська обсерваторія і Університет Уппсала, Швеція; Центр Астрофізики університету Порту, Португалія; Кіотський університет, Японія; Physics Department, Technion, Haifa, Israel та інші. У рамках цих робіт вийшло багато спільних з закордонними колегами публікацій в провідних світових фахових виданнях, неодноразово надавалось для НДІ «КрАО» різноманітне наукове обладнання.

Затверджено вченою радою НДІ «КрАО»  «23» вересня 2013 р. 


Докладний опис школи 

Наукова школа «Фізичні процеси в зірках і галактиках» була закладена академіком Г.А. Шайном, першим директором Кримської астрофізичної обсерваторії, ще у Сімеїзі, на г. Кошка. Саме там Г.А. Шайн із соратниками  виконав роботи, яки стали фундаментом для багатьох напрямків астрофізики.

            В даний час школа включає у себе декілька напрямків досліджень, започаткованих учнями Г.А. Шайна: це астрофізика позагалактичних об’єктів (блазарів, джерел гамма-випромінювання надвисокої енергії, активних ядер галактик), хімічно-пекулярних зірок, молодих зірок середніх та малих мас, пошук екзопланет, дослідження магнітних полів, подвійних, катаклізмічних та Ве зірок, зірок сонячного типу.

            Багато вихідців із школи Шайна працюють в інших астрономічних установах. Плідна міжнародна кооперація дозволяє використати для досліджень сучасні космічні та великі наземні телескопи, отримувати технічні інвестиції в телескопи КрАО. Могутній науковий потенціал приваблює до школи молодь, яка активно навчається тонкощам спостережень, їх обробки та аналізу.

            Отримані за минулі роки наукові результати дозволяють і в даний час активно співпрацювати з колегами з багатьох країн світу, насамперед США, Японії, Росії, Франції, Швеції та ін. Науковці школи неодноразово ініціювали кооперативні міжнародні спостереження чи приймали участь в дослідженнях, запропонованих колегами: дослідження Нових, симбіотичних, заплямованих зірок, активних ядер галактик, гамма-сплесків тощо.

            За роки існування, в рамках школи підготовлено 16 докторів та більш ніж 3 десятка кандидатів наук. Представники школи отримували Державну премію в галузі науки і техніки, ордени, медалі, нагороджувалися іншими галузевими та міжнародними нагородами. Представники школи є членами редакційних колегій фахових видань, рецензують статті для провідних журналів, є членами експертних рад МОН України, запрошуються опонентами та входять до спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій.


Факультет:  Кримська астрономічна обсерваторія

Повернутися до списку

Анонс подій

18.03.2023
Абетка для аспірантів - Доктор філософії: особливості процедури захисту
Спікери заходу:
- Толстанова Ганна Миколаївна, проректор з наукової роботи КНУ імені Тараса Шевченка
- Караульна Наталія Вікторівна, вчений секретар НДЧ КНУ імені Тараса Шевченка
детальніше...
14.03.2023
Можливості для молодих науковців та студентів від EURIZON
1. EURIZON Detector School для студентів та молодих науковців

2. Міжнародна літня школа 2-RÅC 2023

Фінансова підтримка, включаючи міжнародні поїздки та проживання, буде доступна для обмеженої кількості українських учасників завдяки фінансуванню EURIZON детальніше...
11.03.2023
Вебінар - ПОРАДИ РЕДАКТОРА: ЯК (КРАЩЕ) ПИСАТИ НАУКОВІ СТАТТІ
Рада Молодих Вчених КНУ імені Тараса Шевченка запрошує Вас на вебінар - ПОРАДИ РЕДАКТОРА: ЯК (КРАЩЕ) ПИСАТИ НАУКОВІ СТАТТІ, який відбудеться 15 березня 2023 р. в 17.00 за київським часом. детальніше...
03.03.2023
Конкурс спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2024 – 2025 роках
З 1 березня до 3 травня 2023 року Міністерство освіти і науки України та Міністерство освіти, науки та спорту Литовської Республіки і Науково-дослідна рада Литви проводить конкурс спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2024-2025 роках. детальніше...
02.03.2023
Вступний воркшоп до відкритих освітніх ресурсів (OER)
Захід проводитиметься англійською мовою, онлайн (за допомогою сервісу bigbluebutton) 6 березня з 9:00 до 11:00 (за німецьким часом). Для реєстрації необхідно надіслати електронний лист в якому вказано ім’я та прізвище, афіляцію та контактні дані учасника на адресу: support.twillo@tib.eu детальніше...
01.03.2023
Конкурс наукових проєктів у сфері ядерної науки, атомної енергетики та промисловості «Атомні інноватори»
Українське ядерне товариство оголосило конкурс наукових проєктів у сфері ядерної науки, атомної енергетики та промисловості «Атомні інноватори». детальніше...
Всі події