|
НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
 
+380(44)239-3230 ndchinfo@univ.kiev.ua |
|
«Школа західноєвропейських мов, літератур та перекладу»1.Назва. Школа західноєвропейських мов, літератур та перекладу. 2. Дійсний науковий керівник - Чередниченко Олександр Іванович, доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи, заслужений діяч науки і техніки України. 3. Дата і місце заснування. Заснована 1906 р. в Київському університеті. 4. Засновники. Наукова школа заснована професором Шаровольським Іваном Васильовичем, першим деканом факультету західноєвропейських мов і літератур. На післявоєнному етапі розвитку школу очолив відомий германіст доктор філологічних наук, професор, академік Фризької Академії наук (Нідерланди) Жлуктенко Ю.О. Чимало років над проблемами германістики плідно працювала проф. Раєвська Н.М. У галузі романістики вагомий внесок зробили професори Андрієвська О.О., Литвиненко Є.В. Елліністичний напрям розробили з 1958 р. професор Білецький А.О. та доцент Чернишова Т.М. Перекладознавчі дослідження було започатковано у 30-ті роки видатним перекладачем професором М. Зеровим та перекладознавцем академіком А. Кримським. Біля витоків сучасних досліджень зарубіжної літератури стояли професори Савченко С.В., Родзєвич С.І., Якимович Т.К., Шахова К.О., Пригодій С.М. Відомі представники наукової школи. Науковий керівник школи – Чередниченко Олександр Іванович, доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи, заслужений діяч науки і техніки України. На сучасному етапі розвитку школи активно працюють: германісти-мовознавці: професори Бєлова А.Д., Верба Л.Г., Сахарчук Л.І., Пилипенко Р.Е., Левицький А.Е., Неборсіна Н.П. романісти-мовознавці: професори Бурбело В.Б., Гетьман З.О., Крючков Г.Г., Смущинська І.В., Корбозерова Н.М., Соломарська О.О. д.ф.н. Охріменко В.І.. У галузі елліністики – член-кореспондент НАН України проф. Клименко Н.Ф., доц. Савенко А.О. У галузі перекладознавства – професори: Чередниченко О.І., Кияк Т.Р., Карабан В.І., Коломієць Л.В., доценти: Верба Г.Г., Максименко О.В., Васильчекно О.Ю., Радчук В.Д., Некряч Т.Е, Фокін С.Б. У галузі літературознавства - професори: МегелаІ.П.,, Жлуктенко Н.Ю.,..Бовсунівська..Т.В.,Михед Т.В..... Жлуктенко Ю.О.
Науковий потенціал* 14 докторів наук, 15 кандидатів наук.
* штатні працівники університету або сумісники станом на 1.09.2013р.
6. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи У діяльності школи беруть участь 260 працівників, з них науковців – понад 100. За характером – школа наукового і навчально-методичного спрямування. Основні досягнення наукової школи. У галузі германістики дослідження давньогерманських та готської мов; контрастивної лінгвістики української, англійської та німецької мов, соціофонетика; комунікативна лінгвістика; прагмалінгвістика; теорія тексту; дискурсологія. Провідними вченими у цій галузі є професори Старикова О.М., Карабан В.І., Медвєдєва Л.М., Бєлова А.Д., Сахарчук Л.І., Прокопова Л.І., Пилипенко О.Є. та ін. У галузі романістики – функціональна систематика романських мов; загальна соціолінгвістика та культурна ситуація в різних ареалах романських мов, когнітивна та прагматична лінгвістика, закономірності побудови структурно-семантичних парадигм з огляду на етнокультурну специфіку; висловлення і дискурс у соціально-історичному контексті; мовленнєва діяльність в синхронії та діахронії; метакомунікативна та метамовна діяльність; функціональні взаємодії фонологічних, графічних та орфографічних систем романських мов. Провідними вченими у цій галузі є професори Чередниченко О.І., Крючков Г.Г., Гетьман З.О., Корбозерова Н.М., Соломарська О.О., Бурбело В.Б., Смущинська І.В. та ін.У галузі елліністики - зіставно-типологічне вивчення новогрецької та слов’янських мов; узагальнення наслідків мовних, культурних та інших контактів між Україною та Грецією; укладання двомовних словників; переклади художньої та наукової літератури та грецької рукописної спадщини в Україні. Провідними вченими у цій галузі є професори Клименко Н.Ф., Пономарів О.Д., доцент Савенко А.О. У галузі перекладознавства – історія та теорія перекладу; міжкультурні аспекти перекладу; жанрово-стилістичні проблеми художнього перекладу; науково-технічний переклад і перекладна лексикографія; дипломатичний переклад, суспільно-політичний та публіцистичний переклади; граматичні проблеми перекладу, методика усного перекладу. Провідними вченими в цій галузі є професори Чередниченко О.І., Карабан В.І., Коломієць Л.В., Кияк Т.Р Гетьман З.О., Бех П.О., доценти Васильченко О.Ю.,., Венгренівська М.А., Максименко О.В., Радчук В.Д. У галузі літературознавства – вивчення загальнотеоретичних аспектів літературного процесу в різних національних культурах; універсальне естетичне значення доробок видатних письменників новітнього часу та окремих творів; естетична специфіка модернізму та постмодернізму; компаративне вивчення англомовної та української літератур. Провідними вченими у цій галузі є професори Шахова К.О., Наливайко Д.С., Жлуктенко Н.Ю., Пригодій С.М., Мегела І.П., Горенко О.П., Бовсунівська Т.В. Значення діяльності наукової школи для суспільства. На сучасному етапі видано монографії і підручники: Бєлова А.Д. Лінгвістичні аспекти аргументації; Бурбело В.Б. Лінгвопоетика французької словесності ІХ-ХУІІІ ст.; Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ ст.. Доба романтизму (перший україномовний підручник з історії зарубіжної літератури); Шахова К.О. Німецька літературі 2-ої пол. ХІХ ст.; Ключков Г.Г. та ін. Поглиблений курс французької мови; Чередниченко О.І. Теорія і практика перекладу. Французька мова (у спів.з Ковалем Я.І.) та Мовленнєвий етикет (у співавторстві); Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової та технічної літератури на українську мову; Верба Л.Г. та ін. Граматика сучасної англійської мови; Гнатюк А.Д. Основи приватного і ділового листування французькою мовою; Лисенко О.М. Функціональна граматика французької мови. Артикль; Шахова К.О. П’ять німецьких письменників-лауреатів Нобелівської премії: Гауптманн, Манн, Гессе, Бьоль, Грасс; Коломієць Л.В.Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу (на матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії), Пилипенко Р.Є..Німецький економічний дискурс: методологія, моделі, жанри; Горенко О.П.Американський романтизм. Полікритика; Крючков Г.Г. Прискорений курс французької мови. (у співавторстів); Гетьман З.О., Верба Г.Г., Тапіа Х.Л. Усний переклад з іспанської українською. навчальний посібник для студентів старших курсів; Горенко О.П.Антропонімічний вимір американського романтизму; Науменко Л.П. Сучасний англомовний бізнес-дискурс в комунікативно-прагматичному та концептуальному висвітленні; Бовсунівська Т.В. Теорія літературних жанрів: жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману; Бовсунівська Т.В. Когнітивна жанрологія і поетик; Некряч Т.Є., Кам’яець А. Інтертекстуальна іронія і переклад.; Пригодій С.М. Фронтирний неоромантизм у літературі США. Різночитання; Чередниченко О.І. Про мову і переклад; Славова Л. Л. Мовна особистість політика: когнітивно-дискурсивний аспект: монографія; Скибицька Н.В. Епістемічна модальність в англійській мові (діахронічний аспект). Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов; Карабан В.І. Українська перекладознавча думка 1920-х-початку 1930-х років / Хрестоматія вибраних праць з перекладознавства; Коломієць Л.В. Перекладознавчі семінари: актуальні теоретичні концепції та моделі аналізу поетичного перекладу; Коломієць Л.В. Перекладознавчі семінари: методологічно-стильові орієнтири в українському поетичному перекладі від кінця ХІХ до початку ХХІ століття (на матеріалі перекладів англомовної поезії та поетичної драми), Кияк Т.Р. Перекладознавство (німецько-український напрямок). (Спільно з Науменком А.М. та Огуєм О.Д.); Malikova O.V. Morphology. AUniversity Course of Modern English Theoretical Grammar; Алєксєєва І.О. Вступ до теорії міжкультурної комунікації.; Коваленко Г.М. Лексикологія сучасної англійської мови та ін. Бєлова А.Д. Лінгвістичні аспекти аргументації; Бурбело В.Б. Лінгвопоетика французької словесності ІХ-ХУІІІ ст.; Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ ст.. Доба романтизму (перший україномовний підручник з історії зарубіжної літератури); Шахова К.О. Німецька літературі 2-ої пол. ХІХ ст.; Ключков Г.Г. та ін. Поглиблений курс французької мови; Чередниченко О.І. Теорія і практика перекладу. Французька мова (у спів.з Ковалем Я.І.) та Мовленнєвий етикет (у співавторстві); Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової та технічної літератури на українську мову; Верба Л.Г. та ін. Граматика сучасної англійської мови; Гнатюк А.Д. Основи приватного і ділового листування французькою мовою; Лисенко О.М. Функціональна граматика французької мови. Артикль; Шахова К.О. П’ять німецьких письменників-лауреатів Нобелівської премії: Гауптманн, Манн, Гессе, Бьоль, Грасс; Коломієць Л.В. Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу (на матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії), Пилипенко Р.Є. Німецький економічний дискурс: методологія, моделі, жанри; Горенко О.П. Американський романтизм. Полікритика; Крючков Г.Г. Прискорений курс французької мови. (у співавторстів); Гетьман З.О., Верба Г.Г., Тапіа Х.Л. Усний переклад з іспанської українською. навчальний посібник для студентів старших курсів; Горенко О.П. Антропонімічний вимір американського романтизму; Науменко Л.П. Сучасний англомовний бізнес-дискурс в комунікативно-прагматичному та концептуальному висвітленні; Бовсунівська Т.В. Теорія літературних жанрів: жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману; Бовсунівська Т.В. Когнітивна жанрологія і поетик; Некряч Т.Є., Кам’яець А. Інтертекстуальна іронія і переклад.; Пригодій С.М. Фронтирний неоромантизм у літературі США. Різночитання; Чередниченко О.І. Про мову і переклад; Славова Л. Л. Мовна особистість політика: когнітивно-дискурсивний аспект: монографія; Скибицька Н.В. Епістемічна модальність в англійській мові (діахронічний аспект).Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов; Карабан В.І. Українська перекладознавча думка 1920-х-початку 1930-х років / Хрестоматія вибраних праць з перекладознавства; Коломієць Л.В. Перекладознавчі семінари: актуальні теоретичні концепції та моделі аналізу поетичного перекладу; Коломієць Л.В. Перекладознавчі семінари: методологічно-стильові орієнтири в українському поетичному перекладі від кінця ХІХ до початку ХХІ століття (на матеріалі перекладів англомовної поезії та поетичної драми), Кияк Т.Р. Перекладознавство (німецько-український напрямок). (Спільно з Науменком А.М. та Огуєм О.Д.); Malikova O.V. Morphology. A University Course of Modern English Theoretical Grammar; Алєксєєва І.О. Вступ до теорії міжкультурної комунікації.; Коваленко Г.М. Лексикологія сучасної англійської мови та ін.
Сучасний стан наукової школи. За останні десятиріччя захистили докторські та кандидатські дисертації Смущинська І.В., Пилипенко Р.Е., Коломієць Л.В., Горенко О.П., Коваленко Г.М., Кияк-Редькович Л.Т., Карабан Г.В., Слухай А.С., Каптюрова О.В., Гейко Т., Угрин Т.В., Фокін С.Б., Чернишова Ю.О., Копильна О.М., Довганчина Р.Г. та ін. Друкованими органами Школи є фахові збірники наукових праць «Вісник КНУ ім.Тараса Шевченка. Іноземна філології» і “Мовні і концептуальні картини світу”. Відкрито новий збірник праць «Стиль і переклад» 7. Місце у світовій науці. Дослідження учасників наукової школи першого періоду стали суттєвим надбанням українського, загальноєвропейського та загальносвітового мовознавства та літературознавства. 8.Міжнародні зв’язки. Школа співпрацює з багатьма науковими та навчальними установами світу. Виконуються спільні наукові проекти з університетом м. Констанц (Німеччина), університетом Сорбонна, Університетом імені Поля Валері (Франція), Здійснюється обмін студентами, аспірантами та викладачами з навчальними закладами Греції, Іспанії, Італії. Підтримуються активні наукові та академічні зв’язки з університетами, науковими установами та іншими організаціями Німеччини, зокрема з Інститутом Гердера Лейпцизького університету та університетом м. Констанц, Ґете-Інститутом, Німецькою службою академічних обмінів (ДААД), Королівською Академією наук Нідерландів, університетом м. Утрехт (Нідерланди), університетом м. Гасселд (Бельгія) та Шведським інститутом (м. Стокгольм). У 2012 році кафедрою германської філології спільно з Гердер-Інститутом Лейпцизького університету в рамках інституційного партнерства германістів, що діє за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD), була проведена Міжнародна наукова конференція на тему «Німецько- та україномовні дискурси: лінгвістичні та культурологічні перспективи» (2-5 жовтня 2012 року). Викладачі Інституту філології беруть участь у міжнародних з’їздах, конференціях, семінарах.
Затверджено вченою радою факультету (інституту) «_24__»_вересня__2013р. Факультет: Інститут філології |
Анонс подій
|