1. Назва - "Теоретичні та методологічні проблеми літературознавства".

2. Дійсний науковий керівник – доктор філол.наук, професор Наєнко Михайло Кузьмович

3. Дата і місце заснування. Заснована 1904 року в Київському університеті

4.Засновники. Наукова школа заснована професором Перетцем Володимиром Миколайовичем. Припинила існування на рубежі 20-30-х років у зв'язку з засланням керівника школи до Саратова; помер там 1935 року; інших вихованців школи та її фундаторів (професори університету М.Зеров, П.Филипович та ін.) репресовано в 1934-1935 роках. Відроджена Школа в 1994 році як Міжнародна з участю вчених Київського, Гарвардського, Варшавського, Мельборнського, Тбіліського та інших університетів, а також – учених Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Відомі представники наукової школи. Нині очолює школу професор Наєнко М.К. Найбільш відомі вчені, що сформувались у цій Школі, працювали до 30-х років в Україні, а окремі - емігрували і продовжували працювати за рубежем до 70-х років нашого століття: академік, професор Володимир Перетц; професор Микола Зеров; професор Павло Филипович; професор Дмитро Чижевський; професор Сергій Маслов; професор Олександр Назаревський.

Після відновлення роботи Школи, за останні роки утвердилися в науці про літературу відомі доктори філологічних наук:; професор Михайло Наєнко; професор Людмила Грицик; професор Наталя Костенко; професор Олександр Мушкудіані; професор Анатолій Ткаченко; професор Валентина Нарівська; професор Михайло Гнатюк; професор Отар Баканідзе (Грузія); професор Ніна Банковська (Одеса); професор Віра Просалова; професор Ніна Бернадська; професор Лідія Кавун та ін.

За характером - Школа фундаментально-наукова.

Чисельність зайнятих у діяльності школи – понад 50 науковців. Епізодично беруть участь у її діяльності студенти, аспіранти, докторанти.

Науковий потенціал* 14 докторів наук, 9 кандидатів наук.

№ п/п	Прізвище, ім’я по батькові	Наукова ступінь	Вчене звання	Посада
1.	Наєнко Михайло Кузьмович	д.філол.н.	професор	професор
2.	Костенко Наталя Василівна	д.філол.н.	професор	професор
3.	Ткаченко Анатолій Олександрович	д.філол.н.	професор	професор
4.	Бернадська Ніна Іванівна	д.філол.н.	професор	професор
5.	Шаповал Мар’яна Олександрівна	д.філол.н.	доцент	доцент
6.	Мережинська Гання Юріївна	д.філол.н.	професор	професор
7.	Заярна Ірина Сергіївна	д.філол.н.	професор	професор
8.	Гуляк Анатолій Борисович	д.філол.н.	професор	професор
9.	Яровий Олександр Степанович	к.філол.н.	доцент	доцент
10.	Андрійченко Наталя Михайлівна	к.філол.н.	доцент	доцент
11.	Жигун Сніжана Віталіївна	к.філол.н	доцент	докторант
12.	Александрова Галина Андріївна	д.філол.н.	Старший науковий співробітник	Старший науковий співробітник
13.	Гнатюк Мирослава  Михайлівна	д.філол.н.	професор	професор
14.	Бєляєва Ніна Вікторівна	к.філол.н.	доцент	доцент
15.	Астаф’єв Олександр Григорович	д.філол.н	професор	професор
16.	Кузьменко Дмитро Федорович	к.філол.н	інженер	спеціаліст
17.	Забіяка Ірина Вікторівна	к.філол.н	асистент	асистент
18.	Мурашевич Катерина	к.філол.н	асистент	асистент
19.	Рудяков Павло Миколайович	д.філол.н.	професор	професор
20.	Гальчук Оксана Василівна	к.філол.н.	докторант	Директор Центру шевченкознавства
21.	Росовецький Станіслав Казимірович	д.філол.н.	професор	професор
22.	Тетеріна Ольга Борисівна	к.філол.н.	науковий співробітник	науковий співробітник
23.	Штонь Григорій Максимович	д.філол.н.	професор	професор

* штатні працівники університету або сумісники станом на 1.09.2013р.

6.Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи.

Основні досягнення наукової школи. Напрямки і наслідки наукових досліджень: історичні школи літературознавства; теорія та історія літератури; наукові й ненаукові методології. За період з 1995 року опубліковано десятки монографій, збірників праць, підручників, посібників, у яких запропоновано нове трактування шкіл, течій і напрямів українського літературознавства; введено в науковий обіг численні факти з історії й теорії літератури, котрі тлумачилися в тоталітарних умовах з антинаукових методологічних позицій; розкрито природу багатьох явищ української літератури в контексті європейських і світових літератур; означено шлях і перспективи розвитку історії й теорії літератури, окремих етапів і стилів художньої творчості в Україні та ін.

Значення діяльності наукової школи для суспільства. Дослідження учасників Школи першого періоду стали класичним надбанням українського і загальнослов'янського літературознавства. Вони використовуються як фундаментальні праці для проведення сучасних наукових розробок, стали підручниками для підготовки студентів у вищих навчальних закладах України та зарубіжжя. Серед них, зокрема, праці з теорії та історії української літератури В.Перетца, М.Зерова, Дм.Чижевського, П.Филиповича, С.Маслова, О.Назаревського та ін.

На сучасному етапі видано монографії і підручники "Українське літературознавство" (1997), "Історія українського літературознавства" (2001, 2003), "Романтичний епос" (2000), "Український літературний романтизм" (словацькою мовою), "Художня література України" (2005, 2008) М.Наєнка, "Шевченко-поет-міфотворець" Г.Грабовича (1998, 2-ге видання), "Національний характер в українській прозі 50-70-х років XX століття" В.Нарівської (1995), "Українська народна проза (легенда, казка)" Л.Дунаєвської (1997), "Мистецтво слова. Вступ до літературознавства" А.Ткаченка (1998), "Літопис Самійла Величка …" В.Соболь, "Український преромантизм" С.Козака (2003), "Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція" Н.Бернадської (2004), "Текст у світі текстів …" В.Просалової (2005), "М’ятежні романтики вітаїзму" Л.Кавун (2006), "Літературні перехрестя" Г.Александрової (2008) та ін. Підготовлено до друку й опубліковано фундаментальні праці з українського літературознавства: "Історія української літератури" Д.Чижевського (1994), "Історія українського письменства" С.Єфремова (1996), "Реалізм в українській літературі" Д.Чижевського (1999), "Порівняльна історія слов’янських літератур" Д.Чижевського (2005), "Історія російської літератури ХІХ ст." Д.Чижевського (2009). Фахове редагування цих праць та передмови до них – професора Наєнка М.К., Наєнко М.К. Художня література України. – К., ВЦ «Просвіта». – 2012. – 1088 стор. (гриф Міністерства освіти і науки України №1.4.18-Г-1218 від 19.07.2007); Проф. Івановська О.П. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів / Підручник. – К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2012. – 336 с. (19,53 д. а.) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-Г-2056 від 26.11.07).

Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. Захистили кандидатські і докторські дисертації під керівництвом учасників Школи Віра Просалова; Ніна Бернадська, Мар'яна Шаповал ,Світлана Мельник; Олександр Яровий;; Лідія Кавун; Лілія Тимченко; Валентина Соболь; Любов Боярська; Оксана Андріяшник та ін. У сучасній вищій школі використовуються. Зокрема праці учасників Школи рубежу XX-ХХІ століть, а саме: навчальні підручники і посібники:

• "Українське літературознавство", "Історія українського літературознавства" М.Наєнка,
• "Мистецтво слова" А.Ткаченка,
• "До історії української літератури" Г.Грабовича,
• "Історія української літератури XX століття" (співавтори М.Наєнко, А.Ткаченко),
• "Зарубіжні літератури. Матеріали до вивчення східних літератур" (упорядник Л.Грицик, 2009),
• "Варшавські зошити" (упорядник і науковий редактор С.Козак),
• "Роман: проблеми великої епічної форми" Н.Бернадської,
• "Український преромантизм" С.Козака,
• "Не будьмо тінями зникомими" В.Соболь.

Друкованим органом Школи є збірник наукових праць "Філологічні семінари". Підготовлено до видання й опубліковано 16 випусків цього збірника (1998 – 2013). Крім того, опубліковано в Україні і за рубежем багато статей, доповідей, рецензій, котрі писалися або виголошувалися у зв'язку з діяльністю Школи чи для проведення щорічних симпозіумів учасників "Філологічного семінару".

7. Місце у світовій науці.

Учасники Школи в останні роки брали участь у Міжнародних конференціях, присвячених творчості І.Котляревського (Полтава, 1998); Т.Шевченка (Черкаси, 1999-2009); О.Пушкіну (Київ, 1999); Ю.Словацькому (Київ, Варшава, 1999), І.Франку (2008), М.Гоголю (2009), Ф.Достоєвському (2009) та ін., а також – у тематичних конференціях і симпозіумах: "Література й мова: кроки до національної ідентичності" (Київ, 1998); "150-ліття кафедри руської філології у Львівському університеті імені І.Франка" (Львів, 1998) та ін. Усі праці Школи рецензовані в українській і частково – в зарубіжній літературній періодиці. Зокрема про дослідження проф. Наєнка М.К. "Українське літературознавство" опубліковано три рецензії в українських газетах і журналах, одна – в журналі Чеської республіки (м.Брно), одна – в німецькому збірнику «Слов’янська філологія» (2001). Кілька рецензій опубліковано на дослідження проф. Грабовича Г.Ю., проф. Козака С.П., підручник проф.Ткаченка А.О. та ін.

8. Міжнародні зв’язки

Представники Школи співпрацюють з багатьма науковими та навчальними установами світу. Здійснюється обмін студентами, аспірантами та викладачами з навчальними закладами Польщі, Чехії, Македоніі, Румунії, Хорватії, Болгарії, Китаю, Греції, Іспанії, Італії, Японії. Підтримуються активні наукові та академічні зв’язки з університетами, науковими установами та іншими організаціями Німеччини, зокрема з Інститутом Гердера Лейпцизького університету та університетом м. Констанц,

Традиційно розгортається співпраця з науковими та навчальними установами Польщі (ПАН, Варшавський університет, Ягеллонський університет (Краків), Католицький Люблінський університет, Люблінський університет ім. М. Кюрі-Складовської, Вроцлавський університет, Університет м. Лодзь, Потркув-Трибунальський ун-т, Ченстоховська Полонійна Академія, Польський інститут у Києві). Викладачі беруть участь у міжнародних з’їздах, конференціях, семінарах.

Уряд Польщі нагородив проф. Радишевського Р.П. за наукову та акдемічну співпрацю орденом «Кавалерський Хрест Заслуги перед Річчю Посполитою» та присвоїв йому звання Дійсного Члена польської Академії Умєєнтності та проф. Черниш Т.О. орденом «Кавалерський Хрест Заслуги перед Річчю Посполитою».

Затверджено вченою радою факультету (інституту) «_24__»__09____2013р.

Факультет:  Інститут філології