Радіофізика та функціональна електроніка

1. Назва наукової школи: «Радіофізика та функціональна електроніка».

2. Дійсний науковий керівник школи: професор Г.А. Мелков.

3. Дата і місце заснування – 1957 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

4. Засновник наукової школи – професор І.А. Дерюгін.

5. Науковий потенціал (не менше 5 докторів наук, не менше 10 кандидатів наук (штатні працівники університету або сумісники на 01.09.2013 р.).

п/п

Прізвище, ім’я,

по-батькові

Дата

народження

Науковий

ступінь

Вчене звання

Посада

1.

Мелков Геннадій Андрійович

24.09.1939

д.ф.-м.н.

професор

професор

2.

Висоцький Володимир Іванович

1946

д.ф.-м.н.

професор

професор

3.

Данилов Вадим Васильович

1937

д.ф.-м.н.

професор

професор

4.

Зависляк Ігор Володимирович

1947

д.ф.-м.н.

професор

професор

5.

Коваленко Валерій Фадейович

1946

д.ф.-м.н.

професор

професор

6.

Львов Віктор Анатолійович

1954

д.ф.-м.н.

професор

професор

7.

Шека Денис Дмитрович

1969

д.ф.-м.н.

доцент

професор

8.

Гайдай Юрій Олексійович

1947

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

9.

Голобородь-ко Андрій Олександро-вич

1979

к.ф.-м.н.

-

доцент

10.

Загородній Володимир Васильович

1964

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

11.

Іванюта Олександр Миколайович

1968

к.ф.-м.н.

-

доцент

12.

Кишенко Ярослав Іванович

1955

к.ф.-м.н.

-

асистент

13.

Коблянський Юрій Володимирович

1955

к.ф.-м.н.

доцент

старший науковий співробітник

14.

Коваленко Андрій Віленович

1965

к.ф.-м.н.

-

доцент

15.

Курашов Віталій Наумович

1941

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

16.

Нечипорук Олексій Юрійович

1958

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

17.

Попов Максим Олександрович

1983

к.ф.-м.н.

-

науковий співробітник

18.

Прокопенко Олександр Володимирович

1979

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

6. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. За останні 10 років, у зв’язку з бурхливим розвитком нанонаук область інтересів наукової школи суттєво розширилась. Окрім вивчення фундаментальних проблем радіофізики, розробки приладів та пристроїв функціональної електроніки, ці інтереси сьогодні також включають в себе вивчення динамічних процесів в окремих магнітних наноелементах та їх масивах, дослідження властивостей магнітних рідин, вивчення термодинаміки сплавів з ефектом пам’яті форми, магнітних властивостей твердих тіл та спін-залежних явищ у речовині, магнітооптичних ефектів, фізику інформаційних технологій та фізику низьковимірних систем.

Наукова школа з радіофізики та функціональної електроніки є однією з найпотужніших шкіл такого спрямування на території колишнього Радянського Союзу та в Європі. За останні 20 років представниками наукової школи опубліковано більше десятка закордонних монографій та майже 800 наукових статей у високорейтингових закордонних журналах. Представники наукової школи займають високі позиції у рейтинговому топ-списку найвідоміших вчених України, Європи та світу, неодноразово відмічались як вітчизняними так і зарубіжними нагородами.

7. Місце у світовій науці. З моменту заснування наукової школи її представниками зроблено низку наукових розробок світового рівня:

· Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено ефект взаємодії спінових хвиль із парамагнітним кристалом (запропоновано новий мазер біжучої хвилі). Розроблений метод емісійної радіоспектроскопії (1970) дозволив уперше вивчити власне та вимушене електромагнітне випромінювання спінової системи магнетиків. Подальший розвиток досліджень сприяв розбудові нового напряму радіофізики – спінхвильової електроніки, що базується на електродинаміці анізотропних неоднорідних багатошарових структур та технологій феритових плівок. Для визначення всіх основних параметрів анізотропних феритових плівок створено теорію та розроблено оригінальну експериментальну методику радіоспектроскопії магнітостатичних спінових хвиль. Запропоновано та випробувано низку оригінальних приладів обробки НВЧ сигналів: фільтрів, мультиплексорів, ліній затримки (1988).

· Розроблено сучасні лазерні скануючі мікроскопи для отримання тривимірної інформації про досліджувані об'єкти. Уперше у світі розроблено трипроменевий лазерний скануючий диференційно-фазовий мікроскоп, який дозволяє отримати повну інформацію про рельєф поверхні з точністю 1 нм. Створено найсучасніші комп'ютерні системи для керування акустооптичними приладами, що дозволило розробити лазерні проектори для відтворення інформації на великих екранах; створено прецизійний вимірювач сильних промислових струменів; оригінальні оптоелектронні елементи: канальні електрооптичні модулятори світла мікрохвильового діапазону на зв'язаних хвилеводах та магнітооптичні ізолятори; спін-хвильові магнітооптичні Бреггійські комірки; розроблено універсальний оптичний спектрометр із рекордною роздільною здатністю (1985).

· Розроблено нові феромагнітні матеріали з підвищеним значенням порога нестабільності, які стали основою для приладів НВЧ високого рівня потужності.

· Розроблено перетворювач 3-мм діапазону хвиль із підвищеною вибірковістю на основі діелектричних хвилеводів і резонаторів; на базі плівок високотемпературних надпровідників створено приймальний пристрій 8-мм діапазону довжини хвиль (1995).

· Розроблено та апробовано в попередніх клінічних випробуваннях спосіб поліхромної реконструкції магніторезонансних зображень.

· Розроблено новий спосіб ультразвукової діагностики паренхіматозних органів й отримано позитивне рішення про видачу патенту України в 1998 р. Спосіб використовується в Українському Національному центрі радіаційної медицини АМН України.

· Створено та апробовано алгоритми для обробки інтроскопічних зображень та комп'ютерного планування процесу лікування захворювань головного мозку та щитовидної залози. Алгоритми впроваджено у програмно-апаратному комплексі "Інтроплан", що демонструвався на міжнародних виставках "Інтергоспіталь – 97" та "Інтергоспіталь – 98".

· Розроблено та створено новий тип мікрохвильового процесору на спінових хвилях, що дозволяє виконувати більше 20 лінійних та нелінійних операцій з мікрохвильовими сигналами (2005).

· Розроблено та вивчено мікрохвильові властивості пристроїв НВЧ на основі спінтронних магнітних наноструктур, магнітних наноточок та їх масивів (2013).

8. Міжнародні зв’язки. Представники наукової школи підтримують наукові зв’язки з зарубіжними партнерами з більш ніж 40 різних університетів, науково-дослідних установ та організацій 12 країн світу (США, Німеччина, Франція, Японія, Китай, Австралія, Іспанія, Португалія, Бразилія та ін.)

Затверджено вченою радою радіофізичного факультету «17» вересня 2013 р.

Декан радіофізичного факультету______________ І.О. Анісімов


Повернутися до списку

Анонс подій

07.06.2024
МОН оголосило конкурсний відбір науково-технічних розробок, що будуть фінансуватися за кошти державного бюджету у 2024 році
Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір науково-технічних розробок, що будуть фінансуватися за кошти державного бюджету у 2024 році за новим механізмом.
детальніше...
08.05.2024
МОН і ДНТБ запрошують на англомовний онлайн-курс від Research4Life
П'ятитижневий англомовний онлайн-курс з наукової комунікації, інформаційної грамотності та використання порталу Research4Life стартує 27 травня 2024 року. Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України запрошують науковців, викладачів та студентів взяти... детальніше...
06.05.2024
Лауреати премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – міста-героя Києва у 2024 році
детальніше...
24.04.2024
Фундація Польської Науки (FNP) оголосило четвертий конкурс програми “ДЛЯ УКРАЇНИ”
Фундація Польської Науки (FNP) оголосило четвертий конкурс програми “ДЛЯ УКРАЇНИ”. Завдяки цій ініціативі науковці з України можуть налагодити співпрацю з польськими колегами з метою проведення спільних досліджень у галузі гуманітарних і суспільних наук. детальніше...
08.04.2024
Конкурс на здобуття національної премії України імені Бориса Патона та премій Президента України для молодих вчених у 2024 році
http://www.kdpu-nt.gov.ua/ детальніше...
04.04.2024
Безкоштовні вебінари для українських вчених з питань використання платформ Web of Science та Scopus
У квітні 2024 року компанія Clarivate та Elsevieг продовжує проводити безкоштовні вебінари для українських вчених з питань використання платформ Web of Science та Scopus. Вебінари проводяться на платформі ZOOM українською та англійсько мовами. детальніше...
Всі події